я досить часто замислююсь над тим, що таке щастя та як його досягти. я розумію, що для кожної людини щастя - це щось особисте. комусь для повної гармонії та абсолютного задоволення життям потрібно мати багато грошей, а комусь - здоров'я.
зараз я з впевненістю можу сказати, що я щаслива людина. що робить мене щасливою? досить прості речі. я здорова, усміхнена, поряд зі мною мої батьки та бабусі з дідусями. звичайно, бувають і негаразди. але я не сприймаю їх як велику трагедію, адже головне - що ми всі разом і щасливі.
на мою думку, патріот — це людина, віддана своєму народові, яка любить свою батьківщину, готова її захищати в найважчі хвилини, людина, що живе і працює заради процвітання свого краю. інколи, і навіть сьогодні, з високих трибун звучить море слів про любов і відданість україні, але, на жаль, це тільки слова. проте можна навести безліч прикладів самовідданої любові українців до рідного краю. сьогодення є прикладом цього, адже багато синів і дочок україни віддали за неї найдорожче — життя. ми стали свідками цього. події майдану, війна на сході і досі проливається кров найщиріших патріотів. історія свідчить, що українці в усі часи були патріотами. про це розпові історичні пісні й думи, художня література. прикладом самовідданого служіння рідній землі є, наприклад, ярослав мудрий, справжні патріоти залізняк, гонта, кривоніс, дорошенко, богдан хмельницький, леся українка, тарас шевченко, михайло грушевський, василь стус, іван пулюй, наша сучасниця ліна костенко. порушує тему патріотизму та засуджує ів-псевдопатріотів в. самійленко в поезії «патріоти». справжнім патріотом у цій поезії, на мою думку, є третій юнак, який душею вкраїну і все, що вона добула. письменник намагається читачам не купитись на гарні слова, а дбати про свій край, любити рідну землю, працювати для неї. я ще зовсім юна. і хоча життєвого досвіду в мене небагато, проте розумію, що дуже легко любити батьківщину, коли вона багата і могутня, значно важче — коли вона слабка і незахищена. та хіба зможуть справжні сини кинути хвору матір напризволяще? я не засуджую тих людей, які в пошуках кращої долі емігрували за кордон, але впевнена, що вони глибоко нещасні, бо, можливо, маючи матеріальні блага, вони не мають змоги дихати рідним повітрям, бачити, як ростуть їхні діти, уклонитися рідній оселі, захищати свою землю від ворогів. отже, справді, справжніми патріотами є ті люди, які не розказують про любов до рідного краю, а захищають його навіть ціною власного життя, працюють і живуть задля його процвітання, примножуючи набуте.