Виконайте повнй синтаксичний розбір речення. Накресліть схему речення. Сонячні промені не досягали землі, проте внизу стояли прохолодні зеленкуваті сутінки.
Насправді складно осмислювати такі абстрактні поняття як любов, чесність, відданість, патріотизм. Бо незважаючи на те, що кожен з нас більш-менш розуміє їх значення, та все одно вкладає в них щось своє. Це не річ, яку можна побачити чи помацати. Це щось невидиме, проте реально існуюче, те, що наповнює наше життя смислом, тим самим роблячи нас людьми.
Патріотизм у найзагальнішому розуміння – це любов до Батьківщини. Для кожної людини в світі її рідний край – найдорожчий та наймиліший серцю. Це той клаптик землі, що привітав її з життям, де минули дитячі роки, де живуть найближчі люди. Такі почуття зрозумілі, вони природні. Далі вони поширюються на цілу країну, в якій людина живе, на людей, що говорять однією мовою та створюють спільну культуру. Бо це все робить людей близькими одна до одної, об’єднує.
Якщо ми можемо зробити людину щасливою, сказавши їй лише кілька слів, не треба відмовляти у цьому. саме слова та ставлення до сказанного можуть зі складною душевною організацією. треба більше приділяти уваги своїм близьким та друзям, адже доля зводить нас лише з кращими людьми. саме тому коли у когось з важливих вам персон трапляється переломний момент, треба підставити плече та вислухати її з початку та до кінця. люди з'являються в нашому житті не просто так. моє ставлення до вислову таке: я вважаю, що будь-яка людина має право на те, щоб їй дали пораду та поділилися життєвим досвідом, якщо вона того поребує
Насправді складно осмислювати такі абстрактні поняття як любов, чесність, відданість, патріотизм. Бо незважаючи на те, що кожен з нас більш-менш розуміє їх значення, та все одно вкладає в них щось своє. Це не річ, яку можна побачити чи помацати. Це щось невидиме, проте реально існуюче, те, що наповнює наше життя смислом, тим самим роблячи нас людьми.
Патріотизм у найзагальнішому розуміння – це любов до Батьківщини. Для кожної людини в світі її рідний край – найдорожчий та наймиліший серцю. Це той клаптик землі, що привітав її з життям, де минули дитячі роки, де живуть найближчі люди. Такі почуття зрозумілі, вони природні. Далі вони поширюються на цілу країну, в якій людина живе, на людей, що говорять однією мовою та створюють спільну культуру. Бо це все робить людей близькими одна до одної, об’єднує.