Добрий вечір, в ефірі програма радіо “Свобода” – “Перед мікрофоном “Свободи”. Сьогодні нашим гостем є міністр охорони навколишнього природного середовища Павло Ігнатенко.
Пане Ігнатенко, вітаю Вас. І дуже дякую, що знайшли час поспілкуватися з радіо “Свобода” і з нашими слухачами.
Перше запитання, яке б я хотіла Вам поставити, стосується, звісно, довкілля – питання екології, оскільки це питання здоров’я нації. Отже, в якому стані сьогодні довкілля?
Павло Ігнатенко
Що стосується питань екологічних, то, на жаль, ситуацію не можна назвати доброю. Бо тенденція, яка відслідковувалась останні десять років, негативна.
І відбувалося постійне збільшення тих проблем, які стосуються екології. Це і викиди в атмосферу, і забруднення земельних ресурсів, водних ресурсів.
У нас найбільша проблема – це відсутність у державі єдиної, цілісної, сучасної системи моніторингу навколишнього природного середовища.
Це те, над чим ми працюємо рік. І я думаю, що найближчим часом результат отримаємо.
Марина Пирожук
А чому ця проблема існує? Не вистачало коштів, чи уряд не замислювався над цією проблемою?
Павло Ігнатенко
Я думаю, по-перше, що дійсно бракувало коштів. Але найголовніше – це те, що не було чіткого позиціонування на те, що саме Мінприроди має бути основною організацією, основним міністерством, яке займається моніторингом навколишнього природного середовища.
У нас декілька організацій , відомств займаються кожен по-своєму. Починаючи від Мінтрансу і Міністерства надзвичайних ситуацій, закінчуючи (слово незрозуміле) – кожен займається моніторингом. Але, на жаль, у державі не було зведено в одне місце цієї інформації.
Ми цим займаємось. І результати вже будуть найближчим часом. Дійсно, проблема була із коштами. І найголовніше – з підходами.
Бо найголовніше – це зменшити викиди в атмосферу, зменшити небезпечні викиди у водні ресурси, зберегти природнозаповідний фонд, збільшити територію, вкриту лісом.
Марина Пирожук
26 квітня минає 20 років після Чорнобильської трагедії. Чи дається взнаки досі Чорнобиль?
Павло Ігнатенко
Я думаю, що він не один рік і не один десяток років буде однією з основних проблем екологічних для держави.
Країна пережила найстрашнішу катастрофу техногенну в світі. Тому наслідки дуже-дуже серйозні.
І тільки те, що забруднені території складають 259,8 тис км – це дуже велика територія для однієї країни.
Слова об'єднуються в групи (ряди чи гнізда) за значенням та будовою: учити, учитися, учитель, учителька, учительство, учительська, учительський, учень, учнівство, навчання, навчальний, заучувати, переучувати, недовчити, завчити, завчений та ін. Такі групи слів називаються спорідненими, або спільнокореневими словами.
Корінь — це спільна частина споріднених слів, яка виражає їх загальне значення. Такою спільною частиною наведеного ряду слів е-уч- (-вч-). Вона й виступає коренем кожного з цих слів. Отже, для виділення кореня у слові треба дібрати споріднені слова.
Слід відрізняти справді споріднені слова від неспоріднених. Наприклад, у групі слів водяний, підводний, заводнити, заводити, розводити, доводити, заводський, заводчани виділяється спільна частина -вод-. Чи є вона коренем для всіх Цих слів? Ні, бо не всі ці слова за значенням споріднені. Тут маємо три групи споріднених слів: 1) водяний, підводний, заводнити — корінь -вод-, що в слові вода; 2) заводити, роз-водити, доводити — корінь -вод-, що в дієслові водити; 3) samt водський, заводчани — корінь -завод-, що в слові завод.
Объяснение: