-Яка ж я гарна! Просто красуня!
-Та хіба краса все вирішує? Ось я, сильний та всемогущий,а ще мене всі бояться.
-Тебе? Та тебе, мабуть , тільки миша злякається. Хіба ти страшний?
-Може і не страшний але мужній та дужий. А ось ти , що можеш? Тебе,що хтось боїться чи то тебе хтось злякається? Краси твоеї не достатньо щоб бути краще за мене.
-Так ти правий , але твоєї сили не достатньо щоб бути таким гарним, як я.
-І взагалі чого це ми сперечаємось кожен з нас гарний та сильний по своему. Хіба ось я зможу так цвісти?
-Ні, не зможеш.
-А ти зможеш так сильно та швидко дмухати?
-Ні, не зможу.
-Тоді давай жити мирно і допомагати друг другу стати кращім.
-Давай.
Уся краса весни.
Нарешті закінчилась завірюха, вже підтае сніжок, скоро проб"ються проліски. Незабаром я бачитиму зелені листочки на деревах та кущах, та почую перший спів пташок. Як можна не радіти ранній весні? Зовсім скоро прокинуться всі-всі тварини та будуть дуже щасливими тому, що вже потеплішало. Чи не прекрасно йти по довгій зеленій стежці , слухаючи чудовий спів солов"їв? Чи не приносить тобі насолоду те, що ,сидівши на зеленій сосні , ти відчуваєш запах справжньої весни? Саме весною ті з радістю підеш у ліс аби дати горішок рудій білочці, позбирати проліски та все. Для щастя більше нічого не треба..тільки ти та природа.