Укажи речення, в якому є узгоджене означення. А Весь сад був у цвіту. Б Ідея зрошення степів не нова. В Ми пісню Шенвченка в майбутнє несем. Г Бажання розпочати нову справу не давало хлопцеві спокою.
Узгоджені означення стоять у тому самому роді, числі й відмінку, що й означуване слово. Якщо означуване слово змінює форму, то й означення так само змінюється.
А. сад- у цвіту- неузгоджене означення , так, як стоять у різних числах- (сад-однина, у цвіту- множина)
Б.зрошення степів- неузгоджене означення (зрошення степів, зрошення степу) при зміні числа змінюється одне слово- степів
В. пісню Шевченка- неузгоджене означення (пісні Шевченка, піснями Шевченка...) слово пісня змінюється, Шевченка- не змінне.
Г. нова справа- узгоджене означення стоїть у ж.роді, однини, Н.відмінку, та змінюється за відмінками, за числами.
Людське життя безпосередньо пов'язане зі спілкуванням, у процесі якого висвітлюються вічні й щохвилинні людські проблеми. Оволодіти культурою і (мистецтвом спілкування прагнуть, напевне, усі культурні люди.
Хоча б напівсвідомо, кожна людина мріє про те, щоб завжди вільно почуватися у спілкуванні як з "ближнім", так і з "стороннім", завжди бути бажаною, справляти приємне враження, приносити радість собі й оточуючим. . ,Успіх чи неуспіх у стосунках супроводжує нас від народження до самої смерті. Як уникнути непотрібних сварок, нарікань, конфліктів?
Безумовно, усього того не було б, якби люди знали й уміли формувати високу культуру стосунків. У наш час формування культури спілкування передбачає, перш за все, оволодіння знаннями про основні закономірності процесу спілкування, уміння аналізувати хід і результати спілкування з точки зору її моральної наповнюваності й ділової ефективності, розуміння механізмів спілкування між людьми.
Про культуру людини свідчить не тільки її поведінка в середовищі чи вдома, але і її мова.
Усе життя ми прищеплюємо собі одні властивості й намагаємося придушити інші, усе життя свідомо чи несвідомо наслідуємо, усе життя граємо своїх батьків, друзів, знайомих, героїв кіно, акторів, телеведучих... Навіть якщо ми із себе нікого "не корчимо", вони "творять" нас. "Крізь нашу тілесну оболонку, як постояльці готелю, проходять багато різних "Я", — відзначає В. Леві.
У спілкуванні людина дізнається, хто є та особа, з якою вона спілкується, встановлює стосунки, визначає погляди, почуття, цінності як свої, так і тієї людини, з якою вона веде розмову. Практичне оволодіння культурою спілкування передбачає формування певних якостей особистості, зокрема комунікативних здібностей.
Метою спілкування є планування спільної діяльності людини й того суспільства, в якому вона живе. Можливі цілі спілкування досить широкі: отримати щось, надати матеріальні блага, забезпечити взаємодію, дістати чи передати якісь дані, до комусь у скрутні хвилини, виробити власне ставлення до чогось, звернення до власної душі, спогадів, совісті, мрій. Усе це складає зміст спілкування.
Для культурного розвитку людини спілкування стає потребою. Його відсутність сприймається як тяжка, непоправна втрата.
Людське життя безпосередньо пов'язане зі спілкуванням, у процесі якого висвітлюються вічні й щохвилинні людські проблеми. Оволодіти культурою і (мистецтвом спілкування прагнуть, напевне, усі культурні люди. Хоча б напівсвідомо, кожна людина мріє про те, щоб завжди вільно почуватися у спілкуванні як з "ближнім", так і з "стороннім", завжди бути бажаною, справляти приємне враження, приносити радість собі й оточуючим. . ,Успіх чи неуспіх у стосунках супроводжує нас від народження до самої смерті. Як уникнути непотрібних сварок, нарікань, конфліктів? Безумовно, усього того не було б, якби люди знали й уміли формувати високу культуру стосунків. У наш час формування культури спілкування передбачає, перш за все, оволодіння знаннями про основні закономірності процесу спілкування, уміння аналізувати хід і результати спілкування з точки зору її моральної наповнюваності й ділової ефективності, розуміння механізмів спілкування між людьми. Про культуру людини свідчить не тільки її поведінка в середовищі чи вдома, але і її мова.
Г
Объяснение:
Узгоджені означення стоять у тому самому роді, числі й відмінку, що й означуване слово. Якщо означуване слово змінює форму, то й означення так само змінюється.
А. сад- у цвіту- неузгоджене означення , так, як стоять у різних числах- (сад-однина, у цвіту- множина)
Б.зрошення степів- неузгоджене означення (зрошення степів, зрошення степу) при зміні числа змінюється одне слово- степів
В. пісню Шевченка- неузгоджене означення (пісні Шевченка, піснями Шевченка...) слово пісня змінюється, Шевченка- не змінне.
Г. нова справа- узгоджене означення стоїть у ж.роді, однини, Н.відмінку, та змінюється за відмінками, за числами.