деякі люди вважають, що берегти — то значить заховати кудись і в жодному разі не користуватися скарбом. Через це у повсякденному житті вони спілкуються за до дивного жаргону, більша частина якого — це іноземні або «інтернаціональні» слова. Зараз гається засилля англійських слів. Замінюються навіть існуючі «рідні» відповідники.Берегти не означає цуратися чужих слів і висловів, якщо вони вже існують. Треба тільки знати, коли, чому, навіщо і де їх застосовувати. Як на мене, вирази типу «піпл схаває» — це наруга над душею народу… Тим паче, що коїться саме тим, хто повинен її берегти. Так само повинна щоденно працювати і мова: називати нові явища і поняття, що з’являються у нашому житті, конкурувати з іншомовними словами і перемагати їх. Входити до словникового складу інших мов. Так, наприклад, як слова «парубок», «хлібороб» «прижились» у російській мові. Ніхто вже не згадує, що слово «дах» німецьке за походженням. Отже наша душа — наша мова.
Скласти твір про життя пташок на чужині та їхнє повернення додому пропоную так: Пташкам дуже дорогими є рідні місця. Проте, за настанням холодів вони змушені покидати рідні домівки. Змушує відлетати на чужину їх не лише холод, а й голод. Адже всі комашки ховаються під час морозів, рослинності немає. А в теплих краях пташки мають чим поживитися. Переліт видається для них важким. Проте, після прильоту починаеться сите і тепле життя. Пташки гнізд в чужих краях не будують. Вони сумують за рідною домівкою. Тому радо повертаються в рідні місця. Те місце, де вони народились - це їхній дім. Тож повернення додому для них є справжнім щастям.
Так само повинна щоденно працювати і мова: називати нові явища і поняття, що з’являються у нашому житті, конкурувати з іншомовними словами і перемагати їх. Входити до словникового складу інших мов. Так, наприклад, як слова «парубок», «хлібороб» «прижились» у російській мові. Ніхто вже не згадує, що слово «дах» німецьке за походженням. Отже наша душа — наша мова.