До того, як хліб потрапляє до нашого столу - він проходить довгий шлях.
Спочатку відбирають найкращі сорти пшениці, що дають найкращі врожаї - це роблять селікціонери. після цього в колгоспі працівники засіють це зерно в землю, доглядають та вирощують його, поки колосся не виросте. Комбайнер збере врожай. Водій відвезе зерно на млин. Мельник - змеле зерно в борошно. Після чого на хлібозаводі з цього борошна пекарі спечуть хліб. В магазині - продавець нам його продасть. Всі ці люди мають безпосереднє відношення до хліба і пахнуть їм. Будемо поважати и цінити їх.
Який важкий шлях проходить хліб, щоб потрапити до нашого столу. Спочатку трудівники обробляють землю, сіють зерно, доглядають його. Пшениця сходить. Роботящі руки збирають колоски та відправляють їх на млин. Там рослина перетворюється на борошно.
Борошно потрапляє до пекарні. Там жінки-кулінари з особливою любов'ю та турботою печуть смачний та запашний хліб. Вантажники відправляють його до крамниці, де у продавчині ми його купуємо. Скільки людей та скільки праці покладено для виготовлення цього продукту! Тож хвала рукам, що пахнуть хлібом!
Коли посміхається дорога нам людина, то і ми посміхаємося, на душі стає добре і світло.Особливо добре,коли посміхається людина, що подарувала нам життя - це мама, звичайно.Посмішка може бути фальшивою і справжньої, щирої. Справжню від фальшивої посмішки може відрізнити тільки та людина,якій ми небайдужі,кому ми дороги. Адже недарма кажуть: "Поки несправжні друзі будуть вірити в твою фальшиву посмішку, справжній друг здогадається,що фальшива посмішка".
Люди,посміхайтесь побільше і не сумуйте!