Перед нами картина І.С. Їжакевича "Тарас-пастух". Видатний митець присвятив багато творів зображенню визначних постатей української культури. Але найбільша кількість із них — про Т.Г. Шевченка.
Художник зобразив малого пастуха в момент, коли той, забувши про все на світі, щось записує в саморобну книжечку. Хлопчик не звертає уваги на овець, що пасуться самі по собі. Нам відомо, що Тарас — нещасливий сирота та ще й кріпак у пана.
Подерта сорочка, солом'яний бриль свідчать про злиденне життя. Але у хлопця є неоціненне багатство — талант. Тому так захоплено працює Тарас над своєю книжечкою, вписуючи туди власні вірші та оздоблюючи їх малюнками й візерунками. Тим паче, що навколо все таке чудове: і невеличкий зелений гайок, і мальовничі біленькі хати, і безхмарне блакитне небо.
Водночас із співчуттям до маленького сироти виникає і радість за те, що є в нього талант, який буде вічно служити такій милій Тарасовому серцю Україні.
Це легко, ти чув притчу? Я розповім, жив собі молодий чоловік, не мав нічого, робив у бані. Люди коли йшли з бані дуже часто забували заплатити. Але одного разу старець йшов звідтіля і дав чоловікові монету. Коли чоловік йшов додому вирішив купити пиріжок. Він купив, а продавець йому і каже: "А ти одним наїсишся?" — та то для мами. Але коли поліз у кишеню де лежала монета, помітиа ще одну. Від тієї радості, він більше не отямився. Мати померла, чоловік зостався час і до кінця свого життя рахував монети.
Хто(займ) мови(додаток) своєї(займ) цурається(дієсл), хай(частка) сам(займ) себе(займ) стидається(дієсл).
Птицю (ім) пізнати(дієсл) по(прийм) пір'ю(ім), а(спол) людину(ім) по(прийм) мові(ім).
Рідна(прикм) мова(ім.) — це(частка) музика(ім) й(прийм) малювання(ім) душі(ім) людської(прикм).
Рідна(прикм) мова(ім) - не(частка) полова(ім): її(займ) за(прийм) вітром(ім) не(частка) розвієш(дієсл).