Відповідь:
Моя мама — чарівниця! Вона робить із звичайного все незвичним. Мені подобається, як вона готує різну смакоту: страви з курки, морквяний пиріг, пухкі варенички… Мама є захисницею, вона оберігає мене. Часом може посварити, але я на це не ображаюся, а навпаки, намагаюся виправитися й робити все краще.Я допомагаю мамі по господарству: замітаю підлогу, поливаю наші чудові квіти, яких дуже багато на підвіконні, а також залюбки ходжу з мамою по покупки.
Я люблю свою мамочку за її лагідні руки, які пригортають до себе, ніжні очі, які розуміють мою печаль та радість, тепле серце, яке зігріває мене навіть у найлютіші морози.
Напевно, я могла б нескінченно розповідати про матусю, але своє оповідання мені хочеться закінчити відомими рядками:
Хай завжди буде сонце!
Хай завжди буде небо!Хай завжди буде мама…
Моя мама… і нехай вона завжди буде зі мною.
Пояснення:
Відповідь:Ось уже ласкавіше стало пригрівати сонечко і в повітрі чути ледве помітний запах весни. Повільно тане сніг, весело біжать струмочки й починає оживати природа. І першим вісником весни, першої радісною прикметою є дерево верба, яка найперша починає розпускатися, даруючи нам пухнасті, скромні сріблясті бруньки. Вона перша пробуджується після довгої суворої зими, вбираючи в себе перші весняні сонячні промені. Це одне з життєлюбних дерев, яке завжди, в будь-яких умовах, намагається рости та приносити користь людям.
Пояснення: