Кров з молоком – про свіже, рум’яне обличчя, а також про людину з таким обличчям.
Заварити кашу в ролі прис. – затіяти якусь неприємну, копітку справу.до сьо́мого (деся́того, крива́вого і т.ін.)
працювати до сьомого поту - виснажливо, понад силу; тяжко.
народитися в сорочці - бути везучим,Крокодилячі сльози — фальшивий, нещирий вираз емоцій, лицемірний плач задля вдавання співчуття та/або горя.
брати ноги на плечі - тікати.
танцювати під чиюсь дудку -незаперечно коритися в усьому кому-небудь; діяти у відповідності з чиїми-небудь бажаннями.
Гнути кирпу – пишатися, зазнаватися, хизуватися (гордовито триматися, ставати чванливим, гонористим)
блудний син - «той, хто повертається з каяттям, визнанням своїх провин»
Гордіїв вузол книжн. – про складне переплетіння обставин; про заплутані питання.
ахіллесова п’ята - слабке, вразливе місце.
дамоклів меч- вислів, що означає постійну небезпеку
на початку жовтня ледве помітною лісовою стежкою, яка звивалася між старезних дубів, ішла дівчинка років тринадцяти. на ній була картата новенька кофтина, синя спідниця й біла хустинка, як терен-цвіт. і ця хустинка різко відтіняла чорні брови дівчинки, її засмагле обличчя й світлі очі. такі світлі й зелені, що в темряві вони, мабуть, блимають, як світлячки, її кругле ніжне підборіддя схоже було на яблуко, а припечений сонцем кирпатенький ніс скидався на жовту лісову грушку, яка вистигла проти сонця аж на самісінькій верхівці дерева.
дівчинка несла книжки й зошити. вона поверталася додому зі школи, йшла вона легким безшумним кроком, наче пливла над стежкою, і тільки іноді під її черевиками, взутими на босу ногу, стиха хрускали суха гілочка або жолудь.
стежка зненацька повернула праворуч, обминаючи круту гору. і тоді стало чути, як весело видзвонює у тиші вода. прозорий струмок перетинав стежку, і через нього було перекинуто кладку з сухої деревини.
дівчинка сіла над струмком, поклала біля себе книжки й почала задумливо бовтатись у воді руками.
руки дівчинки були шершаві, як дубова кора, засмаглі й подряпані. хустинка в неї зсунулася набік, і з-під неї вибилась хмарка лляного волосся, білого й легкого, як пух,— дмухне вітрець, так воно й розлетиться навколо. і тепер дівчинка стала дивно схожою на кульбабу. в школі подружки так і кликали її завжди: улянка-кульбабка.