Минає літо, і разом з осінню до нас приходять похмурі дні. Блакитне небо повністю затягується сірими хмарами, так що й сонця не видно. Десь там, над хмарами, воно продовжує світити, та до нас на землю ледве пробивається його неяскраве світло.В осінній день усе навколо наче покрите легким сірим покривалом. Дерева, квіти, будинки - все має приглушений колір, фарби ніби меркнуть. Квіти закривають свої бутони. У таку погоду ніщо не відкидає тінь, тому і здається одноманітним. Сірий асфальт, сірі стіни, сіре небо. Часто в похмуру погоду псується настрій, з'являється легкий смуток.Та з іншого боку, похмурий осінній день сповнений і особливої краси, спокою та гармонії. Сонце не ріже очі, не блищить поверхня води. Все стримане й неяскраве. Якщо немає вітру та дощу, то гуляти в осінній день дуже приємно. Осінні вбрання дерев радують око та прикрашають пейзаж навколо. Не жарко, тому можна довго ходити по осінніх вулицях, не відчуваючи втоми. Головне, зберігати добрий та сонячний настрій в душі.
Пропоную скласти таку казку про лісову школу зі спільнокореневими словами: Далеко-далеко в лісі є лісова школа. Тут викладає вчителька Сова. Вона вчить своїх діточок-звіряток бути розумними та сумлінними. Все тут, як у людській школі! На пришкільній ділянці є спортивний майданчик. Там діти займаються фізкультурою. Про початок уроку нагадує дзвоник. Лисичка і Зайчик вже зайняли своє місце за партами. Лиш Ведмедик трошки запізнюється. Він махає своїй мамі ручкою та швидко біжить на урок для звірят. Ось яка є в лісі школа!
Спільнокореневі: ⇒ школа, пришкільний; ⇒ ліс, лісова; ⇒ вчителька, вчить.
щиросердий друг. Доброзичливий порадник. Щирий спів. Вірне слово. Сердцевий біль
Объяснение: