Неподалік від будинку, у якому проживала сім'я Давидових мешкала одна дуже цікава людина. Це був чоловік високого зросту і правильної постави, якого звали Андрієм. Не було в нього друзів, а родичі жили дуже далеко. Та була в нього дуже таємнича і дивна робота, про яку ніхто не здогадувався. Люди не дуже любили Андрія, адже він ні з ким не спілкувався, проте вони навіть не здогадувались, як він щовечора працює їм на користь. Щовечора, Андрій сідає за свій робочий стіл, який часто закиданий купами паперу, та починає набирати текст вступів до газет, статті до журналів, бодай і вірша свого напише, чи розповідь якусь. Отак, він може працювати неймовірно довго, хоч до ранку, поки не виконає свого завдання - спати не піде. А закінчивши роботу, як по традиціі, Андрій на своєму велосипеді вирушає кудисть майже на весь день. Ніхто й гадки не має, куді це він так радісно
Додаток - другорядний член речення, який означає предмет, на який спрямована дія або по відношенню до якого ця дія відбувається і відповідає на питання усіх відмінків, крім називного.Відповідає на питання непрямих відмінків:чого? кому? чому? кого? що? ким? чим? на кому? на чому?.Підкреслюється _ _ _ _ _ . Додаток виражається тими ж частинами мови, що й підмет. Найчастіше додаток виражається іменником та співвідносними з ним займенниками, рідше прикметником, числівниками. Додатки поділяються на прямі додатки та непрямі додатки. До прямих додатків можна поставити запитання кого? що?. Вони стоять у реченні в знахідному відмінку. Я побачив (кого?) гарну дівчину. Футболісти кидають (що?) м'яч. Прямі додатки можуть виражатися також родовим відмінком, коли при перехідному дієслові є частка не, або коли дія переходить лише на частину об'єкта:
Неподалік від будинку, у якому проживала сім'я Давидових мешкала одна дуже цікава людина. Це був чоловік високого зросту і правильної постави, якого звали Андрієм. Не було в нього друзів, а родичі жили дуже далеко. Та була в нього дуже таємнича і дивна робота, про яку ніхто не здогадувався. Люди не дуже любили Андрія, адже він ні з ким не спілкувався, проте вони навіть не здогадувались, як він щовечора працює їм на користь. Щовечора, Андрій сідає за свій робочий стіл, який часто закиданий купами паперу, та починає набирати текст вступів до газет, статті до журналів, бодай і вірша свого напише, чи розповідь якусь. Отак, він може працювати неймовірно довго, хоч до ранку, поки не виконає свого завдання - спати не піде. А закінчивши роботу, як по традиціі, Андрій на своєму велосипеді вирушає кудисть майже на весь день. Ніхто й гадки не має, куді це він так радісно