Наше дитинство починається з матері. Вона — найрідніша та найдорожча в цілому світі людина. Кожне її слово, мудрі поради і добрі діла — це Книга життя, з якою вирушаємо ми в далекі світи. І перший усміх до сонця, і перший «добридень» людям — це теж від матері. І оте одвічне: «не вкради», «не убий», «шануй старших», «люби ближнього свого»... Мамина Книга життя... Вона про радощі й тривоги, про вміння творити правду і доброту. І тільки гортаючи сторінку за сторінкою, стаємо ми дорослими, стаємо людьми. А серед усіх премудростей материної науки найперша — любити людей. Без цього ніхто не зможе піднятися на крилах своєї мрії.
Моя Батьківщина найкраща. І про це описували і описують багато письменників. Теплий вечір в селі. Виходиш на вулицю,такий спокій, тихо та затишно. Йде в садок а там такі пахощі квітів та дерев. А рано весною,прохолода в лісі, а ти все рівно йдеш щоб зайти той гарний пролісок,щоб помилувати око. А як гарно на галявині коли дерева відпустили свої віття,на яких так гарно розпустились квіточки з яких потім будуть смачні яблучка чи вишні. Чи піти в діброву,там стільки дерев завжди знайдеш затишок,і відпочинеш. А подивишся в гору,і неначе верхів'я дерев тримає хмарки та сонечко. Тому хто б,що не казав моя рідна ненька Україна найкраща.
вроде так
Объяснение:
перед приставка
бач корень
нн суфикс
я окончания