ответ: щас
Объяснение:
Дроби з'явилися в глИбоку давнИну.
Єгиптяни вже знали, як поділити два яблука на трьох.
для позначЕння дві третіх у них був навіть спЕціальний значок.
Це був єдиний дріб у вжитку єгипетських писців, у якого в чисельнику не стояла одинИця. Всі інші обов'язково мали один : одна друга, одна п'ятнадцята, одна сімдесят п'ята. Якщо єгиптянину потрібно було викорИстовувати ІНШІ відношенНя, він записував їх у вигляді суми основних дробів. Наприклад, дріб двадцять вісім дев'яносто сьомих записували як суму одна четверта, одна дев'яносто сьома, одна п'ятдесят шостих, одна шістсот п'ятдесят дев'ята і одна триста вісімдесят восьма.
Одного ранку я встав і пішов на кухню. Бачу що мама пече млинці. Побачивши це я одразу почав просити їй до :
-- Ну будь ласочка, мамо, давай я до !
--То це хіба до ? Ти тільки гірше зробиш!
--Зате наступного разу буде краще.
-- От вигадник, добре, дивись.
Мама почала вправно переливати молочну рідину у сковорідку, як та миттєво претворювалась у жовте сонечко. Я так захопився цією картиною, що аж став схожий на тунель, бо роззявив рота. Настала моя черга. Я узяв половник, почав повторювати за мати.
Меня так сподобалась ця "гра", що я вже прдумав, ким стану у майбутньому "Буду директором фабрики по виготовленню сонець" думав я. : "Перший віділл буде з маленькими сонечками, другий з великими, а третій... о... о... третій віділл буде з видом на космос. Туди будуть запускати готові жовті круги, які потім стануть сонцем."
Відволікшись від своєї уяви, я замітив що готую останній млинець. Я захотів його запустити у космос, як інші мої уявні. Я приготувався і... Моє сонце полетіло вгору, але потім стрімко упало вниз мені на голову. Мама засміялась:
--Всі млинці вийшли чудово, але над останнім треба попрацювати!
Ось так я з мамою пік млинці.