Взагалі, в психологічній практиці існує 4 темпераменти - меланхолік, холерик, флегматик і сангвінік. Кожен з них має свої особливості. Наприклад, меланхоліки більш чутливі, флегматики - спокійні, холерики - більш агресивні, сангвініки - жваві. Взагалі, поняття "успіх" дуже широке і має суб'єктивну складову. Але якщо говорити про певну життєздатність, то варто сказати, що в такому непростому процесі як життя певного успіху можуть досягти невелика кількість людей. Чому? Життя постійно дає певні задачі і виклики, проігнорувати які важко. А отже, такі люди як меланхоліки - їм буде дуже важко йти тернистими шляхами, адже у кожного в житті є багато неприємностей і непередбачуваності. Меланхолікам важко буде в плані реагування на виклики, адже вони - чутливі натури. Щодо холериків - звісно, без певної рішучості не обійдешся, але якщо постійно вибухаєш - енергія витрачається і це призводить до деморалізації. Флегматик - людина, певною мірою, повільна і нерішуча. Але здатність до раціонального мислення є його ізюминкою, хоча й не можна сказати, що цей тип ідеально підходить для досягнення успіху. Є ще й сангвініки - такі собі жваві особини, які не стоять на місці і постійно хочуть себе самореалізувати. Вони немов дихають життям, але видихають енергію - та все ж таки можна саме їм поставити діагноз щодо досягнення успіху, швидше ніж у інших людей.
Мова - це не просто б спiлкування, а щось бiльш значуще. Мова - це всi глибиннi пласти духовного життя народу, його iсторична пам'ять, найцiннiше надбання вiкiв, мова - це ще й музика, мелодика, фарби, буття, сучасна, художня, iнтелектуальна i мисленнєва дiяльнiсть народу.
Олесь Гончар
* * *
Людина, яка втратила свою мову, - неповноцiнна, вона другорядна в порiвняннi з носiєм рiдноï мови.
Павло Мовчан
* * *
Хто не любить своєï рiдноï мови, солодких святих звукiв свого дитинства, не заслуговує на iм'я людини.
Й. Г. Гердер
* * *
Рiдна мова на чужинi Ще милiшою стає.
Павло Грабовський
* * *
Мова - це великий дар природи, розвинутий i вдосконалений за тисячолiття з того часу, як людина стала людиною.
Кiндрат Крапива
* * *
Поки жива мова в устах народу, до того часу живий i народ. I нема насильства нестерпнiшого, як те, що хоче вiдiрвати в народу спадщину, створену незчисленними поколiннями його вiджилих предкiв.
Костянтин Ушинський
* * *
Народ, що не усвiдомлює значення рiдноï мови для свого вищого духовного життя i сам ïï покидає й вiдрiкається, виконує над собою самовбивство.
Шафраник
* * *
Найбiльше i найдорожче добро кожного народу - це його мова, та жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає I своє давнє життя i своï сподiванки, розум, досвiд, почування.
Панас Мирний
* * *
Хто ясно думає, той ясно i говорить.
Буало
* * *
Мова - духовне багатство народу.
Василь Сухомлинський
* * *
Мова - втiлення думки. Що багатша думка, то багатша мова. Любiмо ïï, вивчаймо ïï, розвиваймо ïï! Борiмося за красу мови, за правильнiсть мови, за приступнiсть мови, за багатство мови.. .
Гроші в усі часи відігравали велику роль у соціальному житті. Але люди ставляться до них по-різному. Для когось гроші – це щастя, а для декого – засіб існування. Напевно немає таких людей, яким би не потрібні були гроші. Справді, бо для чого ж тоді люди працюють? Звичайно, щоб заробляти гроші. А для чого ж вони їм потрібні? Мабуть, щоб задовольняти свої потреби, але потреби людей різноманітні і водночас безмежні. Та яку б користь гроші не приносили людству, вони все одно породжують зло, жадібність і егоїзм. А деякі люди взагалі йдуть на злочин заради грошей. Я вважаю, що людині потрібні гроші для того, щоб прожити повноцінне життя. Але треба пам’ятати, що не можна бути жадібним до грошей.
Взагалі, в психологічній практиці існує 4 темпераменти - меланхолік, холерик, флегматик і сангвінік. Кожен з них має свої особливості. Наприклад, меланхоліки більш чутливі, флегматики - спокійні, холерики - більш агресивні, сангвініки - жваві. Взагалі, поняття "успіх" дуже широке і має суб'єктивну складову. Але якщо говорити про певну життєздатність, то варто сказати, що в такому непростому процесі як життя певного успіху можуть досягти невелика кількість людей. Чому? Життя постійно дає певні задачі і виклики, проігнорувати які важко. А отже, такі люди як меланхоліки - їм буде дуже важко йти тернистими шляхами, адже у кожного в житті є багато неприємностей і непередбачуваності. Меланхолікам важко буде в плані реагування на виклики, адже вони - чутливі натури. Щодо холериків - звісно, без певної рішучості не обійдешся, але якщо постійно вибухаєш - енергія витрачається і це призводить до деморалізації. Флегматик - людина, певною мірою, повільна і нерішуча. Але здатність до раціонального мислення є його ізюминкою, хоча й не можна сказати, що цей тип ідеально підходить для досягнення успіху. Є ще й сангвініки - такі собі жваві особини, які не стоять на місці і постійно хочуть себе самореалізувати. Вони немов дихають життям, але видихають енергію - та все ж таки можна саме їм поставити діагноз щодо досягнення успіху, швидше ніж у інших людей.