Осінь.
Осінь - золота пора року. Недарма в народі її називають: щедрою, багряною,золотою, гарячою порою. Адже саме восени люди збирають врожай на городах, на полях і в садах . Після довгих клопітких робіт одержують щедру винагороду від природи за свою працю.
Восени все навколо забарвлюється в різноманітні кольори: червоні, жовтогарячі, жовті , вогнянисті , ніби й насправді природа позолотила ліси , садки, лісосмуги, парки і сквери.
Сонечко обігріває все менше землю. Приходять перші заморозки.
Восени , прощаючись з рідним краєм , відлітають в теплі краї птахи. Тільки й чути їхні прощальні , журливі пісні.
Про осінь складено багато пісень, віршів, нарисів . Ось рядки однієї пісеньки , вони залишились у моїй пам’яті . В першому класі , пам’ятаю ми вивчали її на уроці музики:
« … Падає , падає листя
Листя в саду мерехтить.
Жовте , яскраво-вогнисте
Тихо за вітром летить… . »
Мені також подобається гати , як з дерев плавно
опадають пожовклі листочки і з тихим шелестом лягають на
землю. А як тільки пахне це опале листя! Грибами, пеньками,
та й самою осінню!
Напевне тому, що я народилася восени - це і є моя
найулюбленіша пора року. Вона трішки сумна , ніби все навколо сумує за сонечком , літом , теплом.
Та все ж таки як тільки гарно восени!
Дмитрику, підеш грати у футбол, якщо виконаєш домашнє завдання.
Вибач, як що не так.
Якби ви вчились так, як треба, то й мудростьби була своя. (Т.Шевченко)
Стався до людей так, як би ти хотів, щоб відносилися до тебе.
Марійка захворіла після того, як вийшла прогулятися без верхнього одягу, зате набралася досвіду і більше так не робитиме.
За те, що ти так вчинив, Андрійку, тебе чекає покарання.
Мудрець говорив не голосно, проте його всі чули. Він говорив про те, що ніхто не знав.
Щоб отримати високу оцінку, потрібно добре постратися.
Що б не сталося, не втрачай віри в себе!
Всім було весело, причому ніхто не вживав спиртного :)
При чому тут я?