На мою думку, вираз "порости корінням" означає бути справжнім патріотом рідної країни, рідної землі. Дотримуватись звичаїв та традицій, насам перед бути відданим їй. Знати историю рідної землі, родини, шанувати усе і усіх.
Як будь-яка якість характеру, справедливість потребує людської наснаги. Для цього потрібна чесність, завзятість, небайдужість, а головне милосердна душа. Постає хвилююче питання: чи це легко вдається? Відповідь досить неоднозначна, як на перший погляд. Проблема навіть не у складності цієї чесноти, проблема полягає в невпевненності людини щодо своїх вчинків. Проте, знаю напевно, що якщо особистість дійсно прагне до самовдосконалення, душевної гармнонії, значимості власного "Я" , врешті-решт справедливості - вона не зупиниться ні перед чим.
Объяснение: Н.в вісімдесят три. Р. в вісімдесяти трьох.
Д. в вісімдесяти трьом. З. в вісімдесят три. О. в вісімдесятьма трьома. М. в на вісімдесятьох трьох Н. в п'ятдесят дев'ять. Р. в п'ятдесяти дев'яти. Д. в п'ятдесятьом дев'ятьом. З.в п'ятдесят дев'ять. О. в п'ядесятьма дев'ятьма. М .в на п'ядесятьох дев'ятьох. Н. в п'ятсот сімдесят шість. Р. в п'ятисот сімдесяти шести. Д.в п'ятистам сімдесяти шести. З. в п'ятсот сімдесят шість. О .в п'ятьмастами сімдесятьма шістьма. М.в на п'ятистах сімдесяти шести. Н.в чотириста сорок два Р. в чотирьохсот сорока двох Д. в чотирьомстам сорока двом. З.в чотириста сорок два. О. в чотирмастами сорока двома. М. в на чотирьохстах сорока двох
напевно звикнути до чогось, може до батьківщини
Бо це є рідна земля, з якою пов"язане все життя, всі дитячі мрії, та бажання.
Ми з перших днів життя починаємо "міцно приростати" до нашої Батьківщини.
Тут наші рідні, друзі. Саме тут наші перші сльози, наше перше щастя.
І все це ми вже не можемо змінити і забути, цей корінь назавжди буде заставляти нас повертатися до рідної землі