Прочитайте текст, дайте відповіді на питання до нього. Цифра в тексті позначає наступне речення. (1) На заклик кошового отамана Івана Сулими радісно відгукнулося козацтво: (2) «Чого нам, справді, сидіти й нудьгувати в Січі? (3) Веди нас, батьку! (4) Визволимо невільників!»
(5) Застукали сокири, і запорожці почали лагодить великі чайки. (6) Минуло два тижні – і вже готові до походу в море півсотні добрих чайок. (7) Зібравши дві з половиною тисячі товариства, кошовий махнув булавою. (8) Умить сотні весел, ударивши в прозорі хвилі Дніпра, рушили од Січі.
(9) Пливуть козаки і день, і два, і тиждень. (10) З моря назустріч виринають вітрила турецької галери. (11) На галері сидять невільники, прикуті ланцюгами, а турки походжають і б'ють нещасних. (12) Козацькі чайки тісним колом оточують галеру. (13) Випалило враз кілька десятків чи сот мушкетів. (14) На галері збився галас. (15) То пальба, то галас, то крик – усе збилося в скаженому гармидері.
(16) Небагато минуло часу, і великий корабель, коливаючись, почав поринати у воду, однак визволених козаки встигли забрати на чайки.
(17) «Добре, діти! – весело говорив Сулима. – (18) Тепер запалимо люльки та й рушимо далі» (За А.Кащенком).
1. Скільки складних речень є в тексті?
2. Який вид цих речень?
3. Запишіть номер речення, яке складається з трьох частин?
Який зв'язок між частинами цього речення?
4. Запишіть сурядні протиставні сполучники, використані в тексті (через кому)
він(вони) з'єднує(ють)
Іменники змінюются за числами та відмінками ( однина: учень, множина: учні; н.в. хто? що? учень; р.в. кого? чого? учня; д.в. кому? чому? учневі, учню; зн.в. кого? що? учня; ор. в. ким? чим? учнем; м.в. на кому? на чому? на/в учні, учневі; кл.в. не має питання, учню).
Типи зв'язку слів у словосполученні: узгодження - слова в словосполученні узгоджуюются в роді, числі та відмінку; головним словом виступає іменник або будь яка інша частина мови у значенні іменника,а залежними словами можуть бути прикметники, дієприкметники, займенники, числівники (Їстівні гриби, зрубане дерево, сьомий день). керування - головне слово (дієслово) вимагає від залежного (іменник або інші частини мови у значенні іменника) форми певного відмінка (підійти до столу, берег моря). Прилягання - залежне слово має незмінну форму і поєднується з головним тільки за змістом; найчастіше прилягають прислівники, дієприслівники, інфінитиви (зібралися вранці, йшли співаючи, звелів атакувати). Іменники синоніми: Батьківщина - родина;
Іменники антоніми: початок-кінець;
Іменник у речені може виступати як підмет, присудок, обставина, доповненням.
Сподіваюсь, чимось до
чимось до