Я люблю ходити куди-небудь поїсти. Ми часто ходимо в ресторан з батьками. Зазвичай це відбувається у вихідні дні або в п’ятницю ввечері, коли всі вільні від роботи та навчання. Моя мама любить італійську кухню: паста з різними соусами, піца, лазанья та інші національні страви. Мій батько віддає перевагу східну кухню. Його улюбленою стравою є м’ясо на грилі з овочами. Що стосується мене, то я шанувальниці суші і фастфуду. Як бачите, наші смаки різні. Ось чому ми вирішили ходити в різні ресторани. Наприклад, минулого тижня, ми ходили в найближчий суші-бар. Ми чудово провели там час. Перш за все, атмосфера в ресторані була хорошою. Там були чорні квадратні столики і багато японських національних прикрас. Ми вибрали столик поруч з вікном. Офіціанти були також дуже добрі і привітні. Мої батьки не особливо люблять японську їжу, тому вони замовили просто якісь салати і смажені курячі крильця. На щастя, вони подають не тільки національну їжу в цьому ресторані. Я замовив порцію традиційних ролів і чашку зеленого чаю. Все було досить смачно. Мої батьки спробували невеликий шматок моїх ролів і сказали, що вони не погані. Ми попросили офіціанта принести нам рахунок, і пішли після того, як оплатили його. Це був відмінний вечір. Іноді я ходжу куди-небудь поїсти з друзями. Ми зазвичай йдемо в місця, де фаст-фуд. Недалеко від мого будинку є великий торговий центр, і ми там часто там буваємо. Зголоднілі, ми йдемо на нижній поверх, де розташовано багато ресторанів швидкого харчування. Там ми, як правило, беремо по Сендвіч або порції млинців зі склянкою соку.
З давніх часів люди передавали знання через усну народну творчість. Розповідаючи казки, вони повчали дітей, викликали у них інтерес до своєї Батьківщини, прищеплювали любов до слова. У нашій родині саме дідусь розповідає нам казки. Буває перед сном, наче замість колискової, буває просто так. І казки його завжди сповнені натхнення, пригод та почуття патріотизму. Неважливо, скільки мені буде років, я завжди буду радий дідусевим казкам, його усмішці і очам. Вже не уявляю без них свого життя. Всі герої його казок надовго залишуться у моєму сердці, повчаючи, розважаючи и відраджуючи. Я вважаю, що у світі немає нічого гарнішого за дідусеві казки.
1. Одного осіннього дня , коли я йшла до школи , я побачила білку.
2.Як приємно ходити по осінньому лісі.
3. Осіннє , пожовкле листя тихо шелестить під ногами
Извини что 3