Якщо замислитися, навіщо люди читають книги, то відповідь буде така – заради нових знань. Пізнавальні книжки, енциклопедії, підручники ми використовуємо для того, аби вивчати різні явища нашого світу, а художні твори дарують нам нові враження та можливість побачити та відчути світогляд інших людей. Якби не було книжок, у яких збережені наукові відкриття та практичні вміння багатьох сотень поколінь людей, то став би неможливим розвиток різних корисних технологій. Тих знань, що зараз ми отримуємо з дитинства, довелося би набувати протягом усього життя.
Завдяки книзі ми маємо можливість доторкнутися до розмаїття людського життя. Ми можемо прослідкувати свою історію, зробити висновки з минулих досягнень людства та його трагедій. Ми можемо ознайомитися з думками людей різних епох про важливі для нас явища та проблеми.
Звичайно, не кожна книга несе в собі істинні знання та погляди. Інколи написане в книгах на ділі призводить до жахливих наслідків. Наприклад, посилаючись на Біблію та інші священні тексти, у Середньовіччі безжально вбивали невинних жінок. Адольф Гітлер у свій час був автором книги «Моя боротьба», ідеї з якої в майбутньому привели до появи фашизму та страшної Другої світової війни. І все, що корисного з таких книг ми можемо отримати, це те, що не варто бездумно захоплюватися жодними ідеями, щоб приносити їм у жертву людські життя.
Та все ж таки книга – невід’ємна частина людської культури, справжнє джерело різноманітних знань. І лише від людей залежить, чи використовуватимуть вони їх на благо собі та оточуючим, чи навпаки.
дала йому малахітову шкатулку з різними багатими прикрасами. І хоч кінець цього чудового, на мій погляд, твори дуже сумний, воно все одно назавжди запало в мою душу. Сказ Бажова вчить людей зберігати в собі вищі людські цінності, бути відданим і не йти на поводу у знаті.