Вправа 4. Запишіть речення. Знайдіть відокремлені означення і виділіть їх комами (самостійно). 1.Налита сонцем і вітрами хлюпоче веслами весна. 2.Поля пробуджені сонцем від зимового сну злегка парували. 3.Земля скована морозом покрилась білим снігом. 4.Стара хата з солом’яною стріхою і давно не білена стояла на околиці. 5.На галявину вискакує з гущавини сарна і зачарована чудовим концертом зупиняється. 6. Переляканий запорошений снігом без шапки мчав Василько по дорозі назустріч холодному вітрові. 7.Та не однаково мені, як Україну злії люди присплять лукаві і в огні її окраденую збудять. 8.Сповнений любові я йду по вузькій вуличці. 9. В хату ввійшов старий Джеря високий тонкий з сивуватими довгими вусами з нужденним блідим лицем та смутними
У кожного народу є свої улюблені рослини. В українців здавна дуже поважають ялину, вербу, дуб. Неможливо уявити собі українське село без калини біля криниці, без чорнобривців і м'яти під вікном. Образ України — це також тополя над шляхом.
Це таємниче поетичне дерево, що часто згадується в народних піснях, легендах як "сокорина". Тополями, особливо білими, та їхнім різновидом — згаданим уже осокором — обсаджували шляхи і садиби. Іноді тополі ще називали яворами. Зараз, їдучи степовою дорогою, неодмінно побачиш тополі, що бовванять вдалечині.
Тополя — один з улюблених образів української народної творчості. Він є символом краси і кохання.
Звичай вшановувати дерева, в тому числі й тополю, зберігся до нашого часу в обряді Зелених свят, коли дівчата водили "Тополю" або "Вільху".
Прикрашаючи хати й подвір'я, дівчата з піснями водили по селу прибрану зеленню дівчинку — "тополю". Усі співали:
Стій, тополенько, Стій, не розвивайсь, Буйному вітроньку Не піддавайсь.
Образ дівчини-тополі можна зустріти, наприклад, у баладі Т. Г. Шевченка "Тополя". Дівчина, довго чекаючи свого милого, перетворилася на тужливу тополю, випивши зілля бабусі-ворожки:
Зілля дива наробило — Тополею стала. Не вернулася додому, Не діждала пари; Тонка-тонка та висока — До самої хмари.
Объяснение: