Кожен предмет Українського національного одягу має свою історію. Так і звичайна сорочка. Вона як і чимало інших оберегів супроводжувала українця від народження до смерті.
Першу сорочку дитині обов'язково обшивали коло пазушки синім шовчиком на чисте щасливе присвячене Богу життя.
Дівчина повинна була подбати про свою сорочку сама. Це був тривалий шлях від сіяння конопель до ткацтва полотна кількаразового вибілювання і пошитя виробу. Тоді його оздоблювали але нікому не давали вишивати візерунку щоб добра доля не відвернулася.
Весільна сорочка була особливою. У ній вінчаються і кінчаються - казали люди. Тож зберігалася до смерті і більше з дня весілля не вдягалася.
Не зичилася і не бралася з чужого плеча не продавалася хіба по смерті дарувалася. Тоді слугувала пам'яттю, а не предметом одягу.
Объяснение:
3)
1б
2а
3в
4б
5а
1) Понад те, на відміну від ситуації початку 1990-х, у нинішній Україні не бракує молодих людей із дипломами МВА та сучасними уявленнями про світ, мотивованих не збільшувати статки, а досягати амбітних проектів у масштабі регіону чи країни.
Односкладне, безособове, повне, ускладнене вставним словом (порядок викладу думок), відокремленою обставиною (приєднується прийменником НА ВІДМІНУ ВІД), однорідними неузгодженими означеннями, відокремленим дієприкметниковим зворотом (після означуваного слова) та однорідними членами з протиставним сполучником у складі звороту.
2) Значна частина нащадків козацько - старшинської верстви, української шляхти перетворилась на російське дворянство «рабів з кокардами на лобі», за висловом Тараса Шевченка.
Двоскладне, повне, ускладнене однорідними неузгодженими означеннями (безсполучниковий зв'язок), вставним словосполученням (джерело інформації).
Объяснение: