Нещодавно у нашому класі відбулися збори на тему " Як ми вчимося."
З доповіддю виступила староста класа Олеся Друзь. Вона запропонувала розслідувати справу про те, куди поділися знання у учнів нашого класу, побажавши кожному написати власну детективу про те, хто вчинив кражу знань.
Я спочатку розгубився, але потім зібрався з думками і написав цілу доповідь про те, куди та чому зникають знання.
По-перше, це лінь, яка не дає нам зрушитися з місця. Ми стоїмо у мертвій зоні. Хто ж нам до Невже ми самі? Що для цього треба вдіяти? Скласти розклад занять. Знайти час для опанування підручників з математики та фізики, тому що з цих преметів у нас найгірші справи.
По - друге, потрібне бажання для того, щоб покращити свої знання. Кожен, хто отримав двійку, негайно повинен її відпрацювати.
Так і вирішили. Ми зможемо подолати свої недоліки. І у цьому нам до детектива, яка відповість на питання "Чому та як"
Твір на тему "Хто винен у смерті риби" за твором "Говорюща риба": Нещодавно на уроці української літератури ми прочитали дуже повчальний твір "Говорюща риба". У ній розповідається про чоловіка-рибалку, який знайшов собі друга в рибі. За рибу в гості, він відійшов, а коли повернувся, то його жінка вже засмажила рибу. Так хто ж винен у смерті риби?
На мою думку, у смерті риби винні чоловік та частково його дружина. Жінці ніколи розмовляти про високі справи - вона заклопотана домашнім господарством. Якби чоловік більше приділяв часу родині, то дружина б була менш завантажена, а у подружжя було б більше часу на розмови. Тому у більшій мірі винуватцем є чоловік.