Це було восени. Одного разу, ми з класом і з нашею вчителькою зібралися у ліс. Там ми розвели вогонь. Да гралися досхочу. Було дуже багато сухого листя. Ми стрибали в ньому і нам було дуже весело. Але Петрик взяв та підпалив палицю і підніс до сухого листя. Наша вчителька швидко схаменулася і побігла гасити полум'я,тому що сухе листя дуже швидко загорілося. Після цього вона всіх покликала до себе!Ми сіли навколо багаття. Та вчителька розовіла, що не можна гратися з вогнем, тому що можна нашкодити собі, може загинути ліс, якщо вчасно не погасити полум'я. Завдяки нерозумної поведінки Петра ми могли дуже нашкодити лісу і всій природі. Тому не можна гратися зв вогнем, ви зрозуміли,діти? Все діти похитали головами і більше ніколи не гралися з вогнем!
За тексти не знаю, а прислів*я,приказки, вірші з антонімами напишу
"На чорній землі білий хліб родить", "Порожня бочка гу-чить, а повна — мовчить", "Чужого доброго не гудь, а свого поганого не хвали", "Розжалобився, як вовк над поросям — від 'їв ніжки та й плаче", "Така гарна, що як вигляне у вікно, потім собаки на те вікно три дні гавкають".
В день такий на землі розквітає весна і тремтить од солодкої муки. В.Сосюра
Буду лагідним, буду жорстоким, Буду мудрим, та буду дурним, На красу твою — буду стооким, На ганьбу твою — буду сліпим, Буду я і наївним, і хитрим, Буду щедрим, та буду скупим, Буду я, наче скеля, несхитним і, мов комишина, хистким. Р.Третьяков
Звідтіль ми пішли, звідтіль
Де тісно — самому, а двом — просторо,
Навшпиньках за нами, навшпиньках
Йшло наозирці щасливе горе