мені здається, що благородство — це постійний стан душі людини. воно або є, або його немає. і формується воно в дитячі роки. важко і, напевно, не варто чекати благородних вчинків від людини, яка в дитинстві могла принизити однокласника, образити дівчинку, звалити свою провину на іншого, відмовитися від своїх слів і не виконати обіцянки. не може стати благородним людина, яка сприймає батьків як людей, які просто зобов'язані створювати йому умови для щасливого дитинства (годувати, одягати, піклуватися, давати гроші). від таких людей не дочекаєшся безкорисливої . таких зазвичай в класі не люблять, хоча іноді їм вдається верховодити. а ось по-справжньому скромні і благородні хлоп'ята часто залишаються непоміченими. але тільки на них можна вважатися у всіх важких ситуаціях в житті.
недарма ж багато людей люблять читати книги, або дивитися фільми про справжніх героїв. але треба не тальки захоплюватися ними, але й намагатися самим бути чесними, благородними, мужніми — тоді краще станемо ми і наше !
Україна — моя батьківщина і я пишаюсь тим що я українець.В Україні я народився, зростаю, навчаюся, звідси мій рід. Я люблю її мальовничі простори, лани, поля, ріки, ліси і гори…
Щоб полюбити свою країну її треба пізнати багато подорожуючи.
Вам доводилось стояти на верхівці муру Хотинської фортеці на Дністріі? Її висота сягає сорока метрів, товщина стін п’яти. Це велична споруда, одна з пам’ яток архітектури. Відчуваєш подих століть, торкаєшся не просто теплого каменю, а нашої історії.
А ви підіймались на гору Говерлу в Карпатах? Це найвища точка України. Як приємно стояти відчуваючи свист вітру у вухах, а пегед очима скільки бачить око — величні гори.
А в сорочинцях були, де все як у Гоголя… Очі розбігаються від розмаїття товарів українського виробництва. Обов’язково везеш додому щось на згадку про край де був.
А петриківський розпис бачили? Він зберігся ще з сімнадцятого століття, Розвивається в наш час і відомий в усьому світі. Я був у селі Петриківка і бачив ,як працюють художники. На скляну палітру наносять всі кольори веселки — це гуаш. Спочатку майстриня робить легенький ескіз олівцем, а потім починає чаклувати пензлями різної товщини. Її рухи впевнені і плавні. Мазки лягають швидко один за одним утворюючи казковий рослинний орнамент, дивовижної краси птахів.
Вона купила сім зошитів. Йому на день народження подарували дві книги. Їй виповнилося двадцять сім років. У кошику було тридцять грибів. На ялинці було вісім шишок. У неї двадцять ручок. Він приніс десять груш. Вона має шість цукерок. Моїй мамі сорок років. У мого брата є дванадсять кгиг. Твоя бабуся купила три тістечка. Тато купив сім яблук. У неї є два брати. У нього є вісімнадцять слив. Я купила десять зошитів. У моєї сестри є чотири кішки. У мене є одинадцять рибок. У нього є три собаки. Моєму татові сорок шість років. Годинник показував дванадцяту годину ранку. а что такое займенник я забыла прости...:(
ответ:
мені здається, що благородство — це постійний стан душі людини. воно або є, або його немає. і формується воно в дитячі роки. важко і, напевно, не варто чекати благородних вчинків від людини, яка в дитинстві могла принизити однокласника, образити дівчинку, звалити свою провину на іншого, відмовитися від своїх слів і не виконати обіцянки. не може стати благородним людина, яка сприймає батьків як людей, які просто зобов'язані створювати йому умови для щасливого дитинства (годувати, одягати, піклуватися, давати гроші). від таких людей не дочекаєшся безкорисливої . таких зазвичай в класі не люблять, хоча іноді їм вдається верховодити. а ось по-справжньому скромні і благородні хлоп'ята часто залишаються непоміченими. але тільки на них можна вважатися у всіх важких ситуаціях в житті.
недарма ж багато людей люблять читати книги, або дивитися фільми про справжніх героїв. але треба не тальки захоплюватися ними, але й намагатися самим бути чесними, благородними, мужніми — тоді краще станемо ми і наше !