напевно на землі немає ні однієї людини, яка б не любила зимових канікул. як правило, це пора різдвяних свят із купою позитивних емоцій. я завжди намагаюся проводити їх у сімейному колі. люблю, коли вдома яскраво миготять святкові вогники, а в гостинній відчувається неповторний аромат щойно прикрашеної ялинки та мандарин.
можна досхочу бавитись в цікаві ігри, або переглядати улюблені фільми. залишається дуже багато часу, аби просто провести його зі своїми рідними. власне це й є найприємнішим моментом.
традиційно, кожного року ми з моїми друзями на різдвяні свята завжди ходимо до новорічної ялинки, щоб порозважатися та подивитися на виставу із головними героями багатьох казок , снігуронькою та дідом морозом.
в цей же час збираються гості, тому у нас вдома завжди можна почути голосний сміх та веселі розмови. на одне з моїх найулюбленіших свят – різдво, збирається вся наша велика родина. святковий стіл переповнений смачними стравами та солодощами, проте частування розпочинається з куті.
після вечері я разом із своїми товаришами, приїжджими братами та сестрами йдемо колядувати. за традицією співати колядки потрібно пізно ввечері, проте моя мама не дозволяє мені цього робити так як окрім себе я повинен подбати і про своїх родичів, які зовсім не знають міста. і хоча нас час обмежений, ми намагаємося відвідати якнайбільше домівок. як правило,
наша компанія не обмежується однією колядкою, у нас їх декілька. співаючи, ми сповіщаємо усіх людей про народження ісуса христа. за це ми отримуємо цукерки, мандарини або ж дрібні гроші.
дівчата цього дня збираються разом, аби поворожити на свого судженого. це вони роблять з розтопленого воску зі свічки, який виливають у воду. подружки ніби там щось бачать, а потім лише голосно сміються.
наступний ранок розпочинається з того, що ми хвалимося перед нашими батьками своїм заробленим скарбом.
різдвяні канікули ще не закінчились, а я вже починаю за ними сумувати. адже цей час можна провести як найвеселіше.
Самостійні частини мови (вони ще називаються знаменними) виконують номінативну або вказівну функцію в реченні. Вони називають предмет або явище, його якості або властивості, позначають кількість, дію і стан. «Ця коротка промова тривала порівняно недовго – півгодини. Слухаючи Фунта, Паніковський розчулився». У цих пропозиціях всі частини мови – знаменні, проте завжди обходитися ними неможливо: ми використовуємо поширені і складні лексичні конструкції і в усній, і в письмовій мові, а для граматичного і синтаксичного зв’язку потрібні прийменники, частки і сполучники.
Із службових слів неможливо побудувати речення – їх вживають тільки зі знаменними. Лексичного значення вони не мають, у них неможливо виділити корінь або основу. Шкільна програма зазвичай рекомендує визначати, в чому різниця між самостійними і службовими частинами мови, поставивши запитання до даної лексичної одиниці: якщо це неможливо, то перед нами службове слово.
Частота вживання знаменних частин мови набагато нижче, ніж службових, проте список останніх вельми обмежений (порівняно з лексикою мови) – всього до 200 одиниць. І якщо кількість іменників, прикметників і дієслів постійно змінюється, то склад частинок, сполучників і прийменників практично статичний, а їх вживання не залежить від типу і жанру тексту.
З морфологічної точки зору відміна самостійних частин мови від службових полягає у висловленні їх граматичного значення через якийсь граматичний показник. Службові слова як раз і є одним з таких показників (у ряді випадків), але самі морфологічно не змінюються.
Батьківщина ( б а т' к' і в ш ч и н а) букв - 11, звуків 11.
(б)-твердий, приголосний, дзвінкий.
(а)-голосний, ненаголошений.
(т')-м'який, приголосний, глухий.
(к')- м'який, приголосний, глухий.
(і)-голосний, ненаголошений.
(в)-твердий приголосний, дзвінкий.
(ш)-твердий приголосний, глухий.
(ч)- твердий приголосний, глухий.
(и)-голосний, наголошений.
(н)-твердий приголосний, дзвінкий.
(а)-голосний, ненаголошений.
PS. дужки повинні бути квадратними!