Душа - придушити
Нога - підніжжя
Життя - пережити
Сила - пресильний
Сон - приснитись
Повітря - обвітря (теплий дух)
Шпиталь - ? Якщо потрібно придумати нове слово, то будь ласка - міжшпиталевий
Цукор - оцукрювати
1) "Ех ти! Придушив би я тебе, - говорить батько до сина, - якби не кров у жилах рідна".
2) Так сумно, сумно... Прости, прости, що не врятував! Я розпускаю крила, моя кохана, до підніжжя твоєї могили...
3) Той Омелько-дурачок, ех, всіх пережив!
4) Пресильна та людина, пресильність якої не знає меж!
5) "Сьогодні вже Грудень! Господи, мені це не приснилось!" - звертається до Бога Іван, - хіба ж то, дійсно, як говорить Л.Костенко: Єдиний хто не втомлюється, - час?!"
6) Йду і йду собі я стежкою повітрям холодним повива, як обвітря - бум! - Хабуб явився з неба до землі!
7) Хвора Надійка так хотіла побачити свою матір, що вибігла до міжшпиталевого корпусу №1 і - ахнула! - Там на неї чекала вся сім'я.
8) Ох! Ті карамельки, мамо! Всі вони оцукрені любовію твоєю! Ласкою!
1.
(1) З-під кашкета рудуватими віхтями вибивалося волосся, посрiблене першою сивиною (Ю. Збанацький).
– (2) З-під кашкета рудуватими віхтями вибивалося волосся, яке посрiблила перша сивина.
__
2.
(1) Сріблястий шлях, прокладений місяцем, простягся морем до самого берега (Д. Ткач).
– (2) Сріблястий шлях, який проклав місяць, простягся морем до самого берега
__
3.
(1) Дерева, осяяні місячним світлом, стояли в цвіту як наречені
(О. Довженко).
– (2) Дерева, які осяяло місячне світло, стояли в цвіту як наречені.
__
4.
(1) Далекий острів, оповитий рожевим туманом, немов зрушив з місця і поплив у морі мінливого сяйва (О. Донченко).
– (2) Далекий острів, що оповив рожевий туман, немов зрушив з місця і поплив у морі мінливого сяйва.
__
5.
(1) Між двома шпичастими горами було видно провалля, промите
дощовою водою (І. Нечуй-Левицький).
– (2) Між двома шпичастими горами було видно провалля, що промила дощова вода.
__
**Дієприкметникові звороти та перебудовані частини складних речень виділено.