Відповідь:
Тема “Заповіт”: заклик до українського народу звільнитися від кайданів самодержавства, боротися за вільне життя, відстоювати інтереси простого люду.
Основна думка: змінити соціальний устрій гноблених можна тільки революційним шляхом.
Епітети: «степ широкий», «Вкраїна мила», «лани широкополі», «вража зла кров», «сім’ї великій… вольній, новій», «незлим тихим словом», «синєє море», «злою кров’ю», «вражою кров’ю».
Метафора: «полину до … Бога», «кров’ю волю окропіте».
Повтори: «Як… було…», «реве ревучий», «в сім’ї…».
Пояснення:
2. Установіть відповідність між творення слів та прикладами до них
1 – лексико-синтаксичний іб творення → Ґ – ломи камінь – ломикамінь
2 – лексико-семантичний іб творення → Б – три (числівник) – три (дієслово у наказовій формі)
3 – безафіксний іб творення → відсутній
Додаткова інформація: безафіксний іб творення шляхом усічення морфем; у варіанті Г у слові рута немає суфікса та префікса, але це не означає, що слово утворене безафіксним
4 – префіксальний іб творення → В – співавтор
5 – складання основ і слів → А – землевласник
Додаткова інформація: Д – хворий → морфолого-синтаксичний іб творення
3. Установіть відповідність між суфіксальним творення слова та різновидом суфікса
А – прикметник із зменшено-пестливим суфіксом; емоційно-експресивне забарвлення слова → 2 – малюсінький
Б – прикметник із суфіксом згрубілості; емоційно-експресивне негативне забарвлення → 3 – злющий
В – прислівник із здрібнілим суфіксом → 4 – тоненько
Г – іменник в однині з суфіксом згрубілості → 1 – упертюх
Ґ – дієслово з суфіксом згрубілості → відсутнє
Д – іменник у множині із здрібнілим суфіксом; гумористично-іронічний відтінок слова → 5 – воріженьки
4. Установіть відповідність між словом та різновидом його творення
А – суфікс здрібнілості, пестливий відтінок → 4 – донечка
Б – суфікс греко-латинського походження → 1 – натуралізм (суфікси -ізм, -изм, -їзм – греко-латинського походження)
В – суфікс старослов'янського походження → 2 – людство
Г – суфікс згубілості → 3 – хлопище
Ґ – здрібніло-зневажливий суфікс → 5 – мишва
Д – запозичені афікси → відсутнє
5. Установіть відповідність між словом, утвореним основоскладання, та його семантичним відповідником
1 – книгозбирач → Г – бібліофіл
2 – водограй → А – фонтан
3 – життєпис → Д – біографія
4 – книгозбірня → В – бібліотека
5 – краєвид → Б – пейзаж
Объяснение:
Всі ми любимо країну, де ми народилися і живемо - Україну. Україну часто називають рідною ненькою, бо вона нам як мати. Тому ми всі хочемо, щоб вона була гарною, сучасною, розвиненою країною. Кожна людина повинна робити для цього все, що тітьки може, і спільними зусиллями ми зможемо зробити нашу Україну такою, про яку ми мріємо.
Так заквітчаймо ж нашу Україну! І гарними квітами у кожного будинка, і своїми талантами та наполегливою працею. Ми ще школярі, але ми скоро виростемо і будемо робити нашу Україну кращою. Хтось стане архітектором і побудує сучасні дома, дороги та інші споруди, а хтось буде саджати квіти та дерева, щоб було красиво повсюди. Хтось буде лікувати людей і вчити дітей, хтось - захищати народ
Тема: зображення власного ставлення поета до важкого кріпацького життя на Україні.
Вірш умовно можна поділити на три частини, кожна з яких має свій мотив: заповіт поета поховати його на батьківщині, спонукання народу скинути пута неволі, палкий заклик побудувати вільну країну в сім'ї народів.
Провідний мотив: заклик до українського народу визволитися від гніту заради щасливого майбутнього.
Основна думка: «і мене в сім'ї великій, в сім'ї вольній, новій, не забудьте пом'янути незлим тихим словом».
Ідея: віра поета у краще майбутнє для свого народу.
Рід літератури: лірика.
Жанр: вірш.
Вид лірики: громадянська.
Художні засоби.
Епітети: «лани широкополі», «злою кров'ю», «сім'ї великій, …вольній, новій», «незлим тихим словом».
Постійні (сталі) епітети: «степу широкого», «Вкраїні милій», «синєє море», «вражою кров'ю».
Індивідуально-авторський епітет: «Дніпро ревучий».
Персоніфікація: «Дніпро реве …, понесе … кров».
Метафора: «полину до … Бога», «кров'ю волю окропіте».
Повтори (епіфора, єдинозакінчення): «… Бога».
Повтори (тавтологія): «реве ревучий», «…в сім'ї великій, сім'ї...».
Повтори (анафора, єдинопочаток): «Як …».
Алітерація (звук [р]): «реве ревучий», «І вражою злою кров'ю волю окропіте».
Звукопис: «Дніпро реве».
Контраст: «полину до самого Бога молитися... а до того я не знаю Бога».
Тлумачення контрасту сучасними дослідниками творчості Т. Шевченка: «Після смерті поета його душа не буде допущена до Бога, аж доки Україна не стане вільною».