Випишіть дієприкметники, визначте їх вид, час, рід, число, відмінок. 1. Підхоплена хвилями шлюпка вилетіла в море.
2. Тремтячими руками розгорнув Тарас папір.
3. Дбайливо политі й старанно підстрижені квіти красувалися серед в'янучих трав.
4. Око знов ваблять блукаючі вогні.
5. Згаяного часу і конем не доженеш.
6. В зів'ялих листочках хто може вгадати красу всю зеленого гаю.
7. Не цвіти ж, мій цвіте новий, нерозвинений цвіте, зов'янь тихо, поки твоє серце не розбите.
8. Коли весною зацвіте трава в палаючих серпанках, в степ на курган крутий іде старенька зморена журавка.
9. Струмує теплий дим по коліях розмитих, дощами добрими напоєних доріг.
другий дім. І кожен з нас мріє, щоб у цьому домі було тепло і затишно, надійно і спокійно. Цей затишок у школі створюють учні, вчителі, інші працівники.
Я люблю свою школу. Люблю слухати вранці спів дзвоника, який скликає учнів на урок до світлих просторих класних кімнат.
Люблю перерви, на яких можна пограти в м'яча, збігати до їдальні. Ох, ця їдальня! А які там смачні страви!
Люблю цікаві уроки літератури, цікаві задачі з математики. У нашій школі дружний колектив учнів та вчителів. Протягом року проходить багато турнірів, конкурсів, олімпіад, змагань...
До речі, у нас неоднорідна рейтингова система: чим краше навчаєшся, тим ти вище по шкалі рейтингу. Це гарний стимул для учнів. Кожен намагається краще вчитися, бути дисциплінованим. У цій сисемі присутній елемент азарту. Кожен з нас намагається покращити свій результат, піднятися на вищу сходинку у рейтингу.
Я люблю свою школу. У ній прекрасні талановиті викладачі. Вони кожного дня сіють зерна своїх знань у наші душі. Через деякий час воно проросте, дасть свої сходи.
У моєму шкільному домі — спокійно, затишно; я люблю його за те, що на мене тут завжди чекають і радіють моїм успіхам.