Усі люди різні – хтось добрий, хтось злий, хтось вірний, а хтось може бути звичайним зрадником, тому не дивно, що на життєвому шляху нам зустрічаються дуже різні люди. Вони можуть бути різними за статтю, віком, вагою, ростом, професією, сімейним становищем та становищем у суспільстві, але найголовніше – всі вони дуже різні за характерами та відношенням до нас.
Так, саме відношення до нас та до інших ділить людей на добрий та лихих. Ми можемо закохатись у зовнішність, але якщо ця людина погано до нас відноситься – ми швидко розчаруємося, і це принесе тільки біль, страждання й розчарування в людях.
Не може не радувати те, що не всі люди лихі, та, нажаль, не всі й добрі. В світі існує баланс добра й зла, тому й люди різні, але не можна ділити остаточно людей на поганих та ні, в усіх існує щось позитивне й негативне. Наша головна задача – шукати в людях добре, та намагатися пробачати помилки. Якщо зрадить друг чи коханий – це безумовно дуже боляче й інколи просто неможливо пробачити, але ми повинні відпускати почуття гніву, бо воно вбиває нас самих, треба вірити в добро й у тебе – що не всі люди погані, а ці, були скоріш звичайним виключенням. Як пам’ятаємо, покарання завжди знайде винних, а ми повинні жити далі, не відпускати справжніх друзів, не ображати тих хто нас любить. Завжди треба пам’ятати золоте правило моралі: «Треба відноситись до людей так, як хочеш, щоб вони відносилися до тебе». Тому, якщо на життєвому шляху нам потрапилася погана людина – треба просто перестати з нею спілкуватися, або ж можна пробачити, та не факт, що вона не зробить тобі лихо знову.
Отож, я вважаю, що всі люди дані нам долею, аби загартувати наш характер, перевірити міцність стосунків, ті, хто не пройде випробування – відсіються й загублять усілякі контакти з нами, а ті, хто нам потрібен і дійсно вірний – залишаться до кінця.
Вибач, можливо не зовсім те, але більш нічого не можу придумати)
Я буду писать на русском но я думаю ты сможешь перевести и так она называется новый предмет 1предложение)жили в лесу звери и однажды пришли люди,их было много. Отдохнули и пошли домой а сами не заметили как оставили телефоны на поляне. Пришол медведь на эту поляну и увидел что телефон воляется и забрал один из них себе в медвежий барлиг,потим прийшла билка и забрала один из телефонов себе билчине дупло и так все звери волк в своё вовче логово а лиса у свою нору. звонит медведь белке привет как дела? а белка ему отвечает привет всё хорошо и так все звери звонили друг другу и розмовляли про всё на свете
Якби я була директором школи, я б, насамперед, обійшла всю школу вздовж і впоперек, зайшла б у всі класи: може де потрібний ремонт. Адже чистота, затишок школи, комфортні умови для навчання – це "особа" директора! У таку школу приємно ходити, навчатися! Я, як директор, періодично відвідувала б уроки різних класів, визначаючи рівень знань, відвідуваність учнів і здатність вчителів ділитися своїми знаннями. При виявленні будь-яких недоліків, проводила б зборів вчителів з метою спільного вирішення питань. Для того, щоб учні любили відвідувати школу, організовувала б міжшкільні конкурси з приємним призом, різні свята, шнутрішкольний конкурс визначення кращих учнів з подальшим звільненням від будь-якого іспиту і т. П. Моє завдання було б – максимально зацікавити школяра вчитися в школі, щоб йому було цікаво і комфортно. Вчителів також "не образила б". Проводила б опитування учнів на тему того, хто з вчителів, на їхню думку, гідний додаткової премії, і чому. Якщо школа державна, то передавала б ці дані в Гуно, і домагалася б матеріального заохочення даних вчителів, так як у них також повинен бути якийсь стимул для саморозвитку і поліпшення їх викладацької діяльності. Будь я директором, моя школа була б кращою! Головне – дійсно цього бажати і активно добиватися!
Усі люди різні – хтось добрий, хтось злий, хтось вірний, а хтось може бути звичайним зрадником, тому не дивно, що на життєвому шляху нам зустрічаються дуже різні люди. Вони можуть бути різними за статтю, віком, вагою, ростом, професією, сімейним становищем та становищем у суспільстві, але найголовніше – всі вони дуже різні за характерами та відношенням до нас.
Так, саме відношення до нас та до інших ділить людей на добрий та лихих. Ми можемо закохатись у зовнішність, але якщо ця людина погано до нас відноситься – ми швидко розчаруємося, і це принесе тільки біль, страждання й розчарування в людях.
Не може не радувати те, що не всі люди лихі, та, нажаль, не всі й добрі. В світі існує баланс добра й зла, тому й люди різні, але не можна ділити остаточно людей на поганих та ні, в усіх існує щось позитивне й негативне. Наша головна задача – шукати в людях добре, та намагатися пробачати помилки. Якщо зрадить друг чи коханий – це безумовно дуже боляче й інколи просто неможливо пробачити, але ми повинні відпускати почуття гніву, бо воно вбиває нас самих, треба вірити в добро й у тебе – що не всі люди погані, а ці, були скоріш звичайним виключенням. Як пам’ятаємо, покарання завжди знайде винних, а ми повинні жити далі, не відпускати справжніх друзів, не ображати тих хто нас любить. Завжди треба пам’ятати золоте правило моралі: «Треба відноситись до людей так, як хочеш, щоб вони відносилися до тебе». Тому, якщо на життєвому шляху нам потрапилася погана людина – треба просто перестати з нею спілкуватися, або ж можна пробачити, та не факт, що вона не зробить тобі лихо знову.
Отож, я вважаю, що всі люди дані нам долею, аби загартувати наш характер, перевірити міцність стосунків, ті, хто не пройде випробування – відсіються й загублять усілякі контакти з нами, а ті, хто нам потрібен і дійсно вірний – залишаться до кінця.
Вибач, можливо не зовсім те, але більш нічого не можу придумати)