Умене є маленьке цуценя, воно грайливе та забавне, але воно не завжди було таким. деякий час назад я знайшов(ла) його на вулиці, в кутку, біля свого дому. цуценя було налякане і не хотіло виходити до мене. я незнав(ла) що робити, прийшов додому засмучений. мама запитала в мене що трапилось і я їй все розповів. вона дала мені трохи їжі з обіду і сказала спробувати ще раз. звичайно ж я не був впевнений що вмене щось із цього вийде, але сподівався. я одразу побіг до нього, положив перед ним їжу і тохи відійшов, щоб знову не злякати. довелося торохи зачекати доки воно мені повірило, но коли це сталося я був найщасливійшою людиною у світі. тепер цуценя жеве у мене гарно їсть і грається зі мною, а я сподіваюсь, що воно забуло про ті події що сталися з ним і на завжди залишиться таким щасливим і забавним цуценям.
Відповідь:
Перший: Привіт!
Другий: Привіт!
Перший: Ти знаєш, що у нас новий учень в класі?
Другий:- Ні!
А, як його звуть ?
Перший: Незнаю,коли прийде, запитаємо!
Вчитель: Хлопці, у нас новий учень.
Перший: А хто він ?
Другий: І як його звуть?
Вчитель: Його звуть Ваня. Ваня заходь.
Діти познайомитися, це Ваня.
поважати і не ображати. Ваня сідай де вільно.
Пояснення: