Що таке щастя, кожен розуміє по-своєму, адже кожен з нас — індивідуальність, що має власні інтереси та уподобання.
Для когось щастя—це мати автомобіль найновішої моделі, добре облаштовану квартиру з меблями, від яких тріщать стіни, та гаманець, наповнений зеленими папірцями —доларами. Можливо, це і є якась сота частина щастя. А може, й ні.
Але, на мій погляд, щастя усе ж таки не в цьому. Щастя — це мати вірних, незрадливих друзів, здатних у будь-яку хвилину прийти до тебе на до
Для мене щастя—коли тебе розуміють. У наш вік, вік прискорень, коли усі навкруги поспішають, не помічаючи нічого навколо, не залишається часу, щоб прислухатися до голосу інших людей. З усіх боків оточує нас глуха байдужість.
Тому, я гадаю, так важливо, коли тебе можуть спокійно вислухати, зрозуміти, дати пораду. Це може бути товариш, або батьки, або навіть якась незнайома людина, яка не втратила людськості, яка вірить іншим. Зараз, на жаль, такі люди є рідкістю.
Хочеться вірити, що з часом люди навчаться вислуховувати один одного чи просто згадають, як це робилося раніше; навчаться уважніше ставитися один до одного. Через непорозуміння людей відбуваються сварки, навіть катастрофи.
Що таке щастя, кожний розуміє по-своєму. Щастя, на мій погляд, — це коли всі відчувають себе щасливими, коли усім добре. Нехай поряд зі мною завжди будуть вірні друзі, нехай хвороби не чіпляються до мене та моїх близьких, нехай у світі панує взаєморозуміння, нехай будуть як можна довше поруч зі мною мої батьки, і тоді я, мабуть, зможу впевнено сказати: "Я—щаслива людина!"
Объяснение:
1.
1 Допустове - Б
2 Причини - Г
3 Порівняльне - В
4 Займенниково-означальне - Д
5 Умови – А
2.
[ ] , (щоб ) -Б У природі ніч існує для того, щоб у тиші росло усяке зілля і відпочивала людина.(М.Стельмах)
[ , (де ), ] -А Під небом соковитим і дзвінким,де ходить вітер теплий і рум’яний, вони будують променистий дім(М.Рильський)
(Щоб ), [ ], (бо ) -Г Щоб прийшло на землю сподіване щастя, треба великої праці, бо щастя не дається дурно (М. Коцюбинський).
[ ], то [ ], (що ) –В Довго ще говорили обоє обмірковуючи прочитане,
то знову вони замовкали з приводу якоїсь думки, що випадково надходила одному чи другому до голови. (І. Сенченко)
3.
І мовчала струнка дорога що, здавалося, в небо вела (Л. Костенко)
Не можна любити народів других, коли ти не любиш Вкраїну (В. Сосюра)
Моя душа цвіте для тебе, неначе квітка для бджоли (М. Сіренко)
Мій час пливе так тихо-тихо, як по ставку пливе листок сухий (Леся Українка).