М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации

3. До ІІІ відміни належать іменники А біль, перекладач, власність, подорож

Б посередник, постачальник, прибутковість, відповідальність

В вість, галузь, доповідь, річ

Г зал, вальс, продуктивність, пристань

Д тато, коло, хмарність, безтурботність

4. До ІV відміни належать іменники

А маля, плем’я, кошеня, цареня

Б перепеля, німкеня, обличчя, оленя

В малятко, збіжжя, собача, мишеня

Г пляшка, каченя, вірменин, хазяїн

Д левеня, ігуменя, туркеня, кроленя

5.Закінчення –у (-ю) у формі родового відмінка мають іменники

А хміль, понеділок, стіл, дипломат

Б Крим, цукор, гіпс, метал

В озерце, інститут, Буг, лід

Г гай, рій, Мурчик, поросятко

Д град, бешкетник, баран, Ленінград

6. Закінчення –а (-я) у формі родового відмінка мають іменники

А бовдур, вовк, чоловік, боярин

Б сир, пісок, рій, холоп

В ніж, мороз, дощ, зошит

Г сукно, вапно, кисень, ведмідь

Д серце, страх, Шевченко, космонавт​

👇
Открыть все ответы
Ответ:
tukva83
tukva83
31.08.2022
Напевне, людина не вижила б, якби в неї не було родини і друзів, адже просто неможливо бути самому. У школі, на роботі, просто на вулиці нам буває необхідна до друга. Дружба — не просто слово, здатність бути близьким із нерідною тобі людиною відрізняє людей від тварин.  Справжній друг ніколи не зрадить, прийде на до в будь-якій ситуації, захистить, якщо треба, підтримає, коли ти сподіватимешся на його підтримку. Він буде ділитися з тобою і добрим, і поганим, буде спілкуватися з тобою, навіть якщо трапиться розлучитися дуже надовго. Часто друзі стають настільки близькими, що краще буде назвати їх побратимами, навіть братами.Але пам’ятаймо, що друзі так само потребують нашої підтримки, як і ми їхньої.Не можна забувати про друга, ставити свої інтереси вище за його, сперечатися з другом через дурниці. Із другом слід поводитись так, як сам хотів би, щоб він поводився із тобою.
4,6(14 оценок)
Ответ:
мейірімді
мейірімді
31.08.2022

* Діалог з видатною історичною особистістю - легший, принаймні я нічого не знаю про твоїх однокласників*

 

 

Майже одразу, як повернувся з школи, я заснув, бо дуже втомився. Особливо через літературу. Все не давались мені твори Шевченка. Просто я не розумів, за що його величають геніальним.

Отже, сплю, і сниться мені дивний сон: велика могила, покрита різнотрав*ям, на ній - дуб, під дубом сидить літня людина й - ба!- пише щось...

- Доброго дня вам! - окликаю його.

- Доброго, синку... - відповів він мені з сумом.

- А що ви робите?

- Пишу... Свої думи записую, своїх діточок у світ вивожу...

- Хіба... А вас не Тарасом звуть?

- Тарасом, Тарасом...

- Невже ви - Тарас Шевченко?

- Так, це я. Далеко про мене мова йде, та от тільки від неї горе одне...

- От воно як... А що пишете? "І мертвим, і живим..."? Чи "Садок вишневий"?

- А ви обізнані моєю творчістю, юначе. Але я інше пишу, зовсім інше...

- Послухайте, а можна вас запитати?

- Що саме?

- Як у вас так писати виходить? У наш час вас всі генальним називають, а я й не розумію чому...

- Геніальним? Дивина, синку, дивина... Пишу я просто, від серця. Ці рядки десь є вже у моїй голові, мені лиш одне - виправити, де не так, й написати їх, і людям донести, щоб Україна моя прокинулась.

- Зрозуміло... Але ваша творчість така різна: то послання, то звичайні собі вірші, то поеми... І картини ви малюєте теж!

- Це - поклик серця. А творіння мої залежать від думки, від мого настрою. Іноді хочеться чогось такого простого і легкого, іноді треба братися за послання, бо бачу, що коїться на Вкраїні. Я не називав би себе геніальним, я - всього лиш людина з кривенькою долею. Лиш люблю свою милу Україну, лиш за неї болить серце, хоч своє життя віддав би. Я так бажаю бачити її квітущою, щоб той цвіт був і у душах людей. Щоб ми були вільні, щоб не гнобили нас і панщиною, і деморалізацією. Таке моє бажання, хоч не знаю - чи виконається, чи ні?

- Ну, панщини в нас вже нема. Але всього іншого - хоч відбавляй...

І раптом  мені зробилось боляче. Чи від слів цього літнього вже Тарас, чи від того, що не розумів, не бачив цих емоцій раніше у творах, чи за власну долю й Батьківщину. Заболіло, от і все. Хоч плач, хоч реви... 

Від сумбуру емоцій я прокинувся. Тепер, у моєму серці щось відкрилось. А він і справді ж був геніальним, цей маляр-піїт!

4,5(46 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Українська мова
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ