Відповідь:
Сьогодні модно захоплюватися європейськими цінностями, але ми пам`ятаємо Шевченківське «... і свого не цурайтеся». Українці шанують свої національні цінності та ідеали. Ми знаємо, що Україна – серце Європи, географічний центр якої – на Закарпатті, поблизу Рахова. І хоч життя наших міст, сіл і селищ поки що не на європейському рівні, ми щиро прагнемо покращення. Тому повинні починати змінювати себе, свою свідомість.
Новою владою зроблено вагомі кроки приєднання України до Європейського Союзу. Ми – молоде покоління – готуємося зробити свій внесок у розвиток нашої держави, щоб піднеси її до рівня найрозвиненіших країн Європи. Утверджуючи свободу слова, створюючи усі умови для формування у молоді демократичних, європейських цінностей, вільно розвиваючи демократію в Україні, усвідомлюючи вагомість своєї активної життєвої позиції, я переконуюся, що Україна – європейська держава, а я у ній – європеєць!
Пояснення:
ось:
Объяснение:
Сповнені особливої чарівності, пісні про кохання є вершиною народної поезії. Вони ввібрали в себе всю розмаїтість почуттів, усю і лисину людської душі.
Своєю самобутньою мелодикою, природним гуманізмом українська народна пісня здобула симпатії практично у всьому світі. Як зазначив відомий дослідник історії української культури Іван Огієнко, «її утворив народ наш такою, як ніхто з інших народів, і хіба тільки серби мають таку ж саму пісню. Наші пісні — це тихий рай, це привабливі чари, ті чари, що всім світом визнано за ними».
Ллє в піснях про кохання не тільки щира ніжність і незрадлива, чиста любов; тут і відгомін історії, і мотиви нелегких, життєвих випробувань, і почуттєве, особистіше сприйняття світу. Щодо цього вони близькі до історичної, соціально-побутової, соціально-сімейної лірики, часто мотиви цих різновидів народної пісні переплітаються. Як правило, любовні пісні — невеликі за обсягом, часто вони мають форму монологи або розповіді про третю особу. До найтиповіших мовно-стилістичних засобів таких творів належать поетичні паралелізми, здрібнілі форми іменників («дівчинонька», «козаченько», «вишенька», «зозуленька»), зачини з вигуками «ой», звернення до людини («ой ти, дівчино — з горіха зерня»), до природи («ой ти, місяченьку») тощо. Природа є невід’ємним атрибутом любовної пісні. Вона інколи ідеалізована, а.ле завжди перебуває у гармонії з людськими почуттями, підсилює їх.
Виразності пісням про кохання падає чарівна мелодія, переважно розспівна. За цим компонентом вони наближаються до романсів. У творах обох жанрів поетичні тропи та музикальні інтонації., ритміка та мелодична структура дуже багаті. Не випадково відомі композитори (зокрема, ГІ.І. Чайковський, М.В. Лисенко), створюючи класичні шедеври, спиралися на кращі зразки народного співу.
Любовні пісні дуже давно з’явилися в Україні; народ створював їх у різні історичні періоди. Серед усіх жанрів народного мистецтва пісні про кохання виявилися найбільш життєздатними. Прийшовши до пас із давнини, ці справжні поетичні перлини ще довго будуть передаватися від покоління до покоління.