Недарма вважається, що праця облагороджує людину. Адже задля того, щоб зробити будь-що добре, потрібно вчитися та розвиватися. Уміла в своїй справі людина – наче митець, що створює шедевр. ЇЇ рухи красиві та відточені, хоч вона малює картину, хоч рубає дрова. Отаке захоплення в мене завжди виникає, коли я гаю, як моя мама вишиває "хрестиком" картини.
Моя мама Олена дуже любить вишивати. Раніше вона часто робила вишиванки у народному стилі, як її навчила бабуся. Зараз їй подобається вишивати величезні, ніби намальовані картини. Хоч вишивати хрестиком і не складно, це потребує майстерності та терпіння. Мама сідає біля вікна чи лампи та дістає з шухляди п’яльця зі спеціальною тканиною, різнокольорові нитки та ножиці, та схему картини, надруковану на папері. Вона акуратно розкладує все необхідне та приступає до роботи. Голка в маминих руках просто літає! Мама швидко та легко робить стежки, рахуючи їх пошепки. Зайву нитку вона обережно відрізає гострими ножицями. В неї напоготові декілька голок з різними нитками, бо для однієї картини може знадобитися не менше десяти кольорів. Час від часу мама відсувається від своєї картини та дивиться, чи все зробила правильно. У цей час вона не любить, коли її відволікають, бо мусить стежити, щоб не збитися зі схеми.
Коли мама втомлюється, то акуратно збирає своє приладдя назад у шухляду та деякий час роздивляється, що в неї вийшло. Мушу визнати, вона ніколи не буває повністю задоволена результатом, хоча її картини виходять дуже гарними. Та мама вважає, що завжди можна зробити ще краще – швидше та акуратніше. Тому вона з радістю береться за нові роботи, щоб навчитися новому.
Волошка лугова (лат. Centauréa jácea) - польова рослина, бур'ян; выдноситься до роду Волошки сімейства Айстрових.
Природний ареал розповсюдження: Росія - всі райони Європейської частини, крім Нижньо-Волзького, Кавказ, Західний та Східний Сибір, Далекий Схід. В Україні поширений у лісових, лісостепових і степових районах, переважно на Лівобережжі.
Росте на луках, лісових галявинах, узбіччях доріг.
Волошка лугова - багаторічна трав'яниста рослина; висотою зазвичай близько метра.
Прямі, міцні, шорсткі на дотик пагони у верхній частині утворюють гілки, що закінчуються поодинокими кошиками. Листя - подовжені, сивуваті.
Коли кошичок розкривається, він являє собою жовтувату гладку кульку. Цвіте протягом усього літа, прикрашаючи луки і галявини яскравими рожевими квітами. Окремі квітучі рослини можуть зустрітися навіть восени, після листопаду.
Квітки волошки лугової - лілово-рожеві суцвіття-кошики. Є два типи квіток: крайові та серединні. Крайові - воронкоподібної форми, безстатеві, їх завдання залучити комах-запилювачів до серединних квіток, які є скромніші ззовні і мають трубчасту форму. Всередині трубчастих пелюсток знаходяться 5-7 грудочок пилку.
Плід волошки - сім'янка з чубком.
Волошка лугова - гарний медонос. Надземна частина рослин і окремо кошики використовуються в народній медицині - волошка має сечогінну, жовчогінну, протизапальну, знеболюючу дію.