Вічливу людину відрізнити від інших дуже легко.Така людина завжди говорить з посмішкою, дякує тобі за будь-яку справу, бажає тобі здоров'я, гарного аппетиту або доброго дня. І робить це не тільки тому, що так треба, а від щирого серця. Насправді вічлива людина ніколи не буде вдавати щось із себе - вона буде сама собою завжди, навіть тоді, коли аргументи будуть проти неї.
Справжня шляхетна людина буде робити добрі справи для всіх, хто їх потребує, і не буде розповідати про зроблене добро, хвалитися. Справжніх добрих людей дуже мало, і коли вони є - це щастя. Бережіь їх почуття, адже кожне необережне слово може ранити їх, відібрати бажання робити добро, змінити їх не в гарну сторону.
1.Мені ще й досі сниться берег,залитий сонячним огнем. 2. Спокоєм повиті, сплять
простори нив. 3. Залюблений у небо, він завжди прагнув стати льотчиком. 4. Встають стежки,
заплетені в тернини. 5. Із правдою розлучені слова, кудись біжать по сірому перону. 6. Бриніла
тиша, плетена зірками. 7. Народ,відроджений у битвах,піднявся із колін. 8. Правда збережена
у віках,не спопеліє. 9. Передане від батька до сина слово, летітиме крізь бурі і дощі.10 Чудово
блищало небо, засіяне зорями. 11.Широке,рівне плесо, віддзеркалювало срібні кучері,залитих
сяєвом хмар. 12. Край моря сонце золотить, укриті лісом гори.
??
Объяснение: