1. З добрим дружись (2 особа, одн.), а лихого стережись (2 особа, одн.).
2. Нових друзів наживай (2 особа, одн.), старих не забувай (2 особа, одн.).
3. Скажи (2 особа, одн.) мені, хто твій друг, і я скажу тобі, хто ти.
4. Козла бійся (2 особа, одн.) спереду, коня — ззаду, а лиху людину — з обох боків.
5. З дурнем не дружи (2 особа, одн.), бо свій розум втратиш.
6. Берись (2 особа, одн.) дружно – не буде сутужно.
7. Такого собі приятеля знайди (2 особа, одн.), щоб навіть до пекла з ним можна йти.
8. Одна голова добре, дві ліпше, але хай одна розважить (3 особа, одн.) і зважить (3 особа, одн.).
9. Поділіть (2 особа, множ.) радість - буде подвійна радість, а поділіть (2 особа, множ.) горе – вдвічі менше.
10. Не бажай (2 особа, одн.) другому того, чого сам не хочеш.
11. Від лихого поли відріза (2 особа, одн.) та тікай (2 особа, одн.).
12. Бійся (2 особа, одн.) не чорта, а лихого чоловіка.
13. Нікому не вір (2 особа, одн.), то й ніхто не зрадить.
14. Хочете пізнати людину, з'їжте (2 особа, множ.) з нею пуд солі.
1.Квіття виноградної лози, та листя скіфські й сучасні мотиви в химернім
поєднанні - все це він збирався подати на виставку. 2 Дослідникам у пригоді
стало все: і фантазія, й інтуїція і точні дані здобуті в порівняльних студіях.
3.Вже чого з ним не робили: роботи йому не давали, з лавки нічого не
продавали усовіщали, арештовували, забирали в нього папір, книжки, а він
складав свої пісні. 4. В житті своїм до всього маю діло до жита що в полях не
відшуміло, до трактора з заглушеним пальним до вченого в тривожному
безсонні і яблуні що сохне на осонні. 5. І гроза під вітрилами і дуб
чорнокорий на ниві: все забуте з дитинства цвітком виграє. Хвиль метелики
сині, і найперша краплина у зливі, - все лягає на серце моє.
Довше (як?) – прислівник, якісно-означальний, проста форма вищого ступеня, обставина