Питущого й близько не підпускай до комори чи каси, бо проп’є все.
І тепер, проживши піввіку, я згадую далеке вечірнє стависько, потемнілі в жалобі трави, що завтра стануть сіном.
І над усім цим світом, де пахощі сіна злегка притрушує туман і дух молодого, ще не затужавілого зерна, сяють найкращі зорі мого дитинства.
І здається мені, що, минувши потемнілі вітряки, я входжу в синє крайнебо, беру з нього свою зірку та й навпростець полями поспішаю в село.
А в цей час невидимий сон, що причаївся в узголов’ї на другому покосі, торкається повік і наближає до мене зірки.
1. Квітучі сади України відомі на увесь світ.
2. Неспіймана риба завжди найбільша.
3. У салат я порізала вирощений моею бабусею огірок.
4. Керуючий фірмою захворів і не прийде на роботу.
5. У нашому дворі стоїть пофарбована мною лава.
Дієприслівники:
1. Пишучи цей твір я зрозуміла, що найголовніше у житті - родина.
2. Нехтуючи правилами я все ж прийшла на зібрання.
3. Згадавши про час Марічка побігла додому.
4. Дзвонячи бабусі кожного дня ми приносимо їй радість.
5. Лишивши телефон вдома я вийшла на прогулянку.