Відповідь: 1)"Один був молодий собі козак, збройний, як до війни; другий, по одежі і по своїй бороді, сказать би, піп, а по шаблюці під рясою, по пістолях за поясом і по довгих шрамах на виду — старий козарлюга".
2)Не доїжджаючи двічі три версти до Києва, подорожні звернули в гай, на доріжку, що вела до Череваневого хутора, Хмарища.
3)Хмарище було оточене гаями, як хмарами, нагадувало невелику фортецю — з баштою, дубовими воротами, добрим пилом навкруги.
4)"Справді, Василь Невольник був собі дідусь такий мізерний, мов заряз тільки з неволі випущений: невеличкий, похилий, очі йому позападали і наче до чого придивляються, а губи якось покривились, що ти б сказав — він і зроду не сміявся.
5)Як же піднялись козаки з гетьманом Остряницею, то і він устряв до козацького війська; бо гарячий був чоловік Шрам і не всидів би у своїй парафії, чуючи, як ллється рідна йому кров за безбожний глум польських консистентів... над українцями, за наругу католиків і уніатів над греко—руською вірою".
Пояснення:нашол
А Подивиться – серце мліє:
Кругом ні билини! - 2 [ ]: [причина].
Б Мову зневажили - корінь всиха. - 1 [умова] — [ ].
В Не щебече соловейко
В лузі над водою,
Не співає чорнобрива
Стоя під вербою. - 4 [ ], [ ]. одночасність
Г Тебе ніколи, рідне слово,
Не забував я: ти мені
Звучало, щире і чудове,
В мої ясні і в чорні дні... 2 [ ]: [причина].
Д І мріється: з маленького дитяти з літами
виросте палкий співець. 3 [ ]: [пояснення].
Е Не полишай хоч ти мене ніколи -
Без тебе, рідне слово, пропаду. 1 [умова] — [ ].
г.д.з.
Объяснение: