Здорова самооцінка дозволяє нам легше долати життєві злети і падіння, але коли самооцінка низька – ми схильні бачити все у негативному світлі, не почуваючись здатними прийняти виклики життя.
Щирих оптимістів ми сприймаємо як людей у рожевих окулярах, але й песимісти не завжди здатні оцінити все об'єктивно. Негативні переконання стають благодатним ґрунтом для самокритичних думок, які, у свою чергу, негативно позначаються на нашому самопочутті.
Причини низької самооцінки часто полягають у вихованні. У дитячому віці психіка тільки починає формуватись, тож учителі, друзі, брати та сестри, батьки, фільми, серіали, засоби масової інформації, книги й музика – все це впливає на формування нашого світогляду, життєвих цінностей тощо.
Недоліки є у кожної людини, проте не дарма кажуть, що визнання – перший крок на шляху до розв'язання проблеми. Поки не визнаєте, що потребуєте змін, ризикуєте застрягти у вирі самознищення та низької самооцінки. Краще вчасно визнати наявність проблеми і докласти зусиль для її вирішення. Може не вийти з першого разу, але це не привід здаватися та опускати руки.
Основу святкового календаря складав 12-місячний рік. Він був пов'язаний з трьома сонячними фазами: зимовим і літнім сонцестоянням, а також літнім рівноденням. Найхарактернішим атрибутом свят було запалення священного "живого" вогню, який добувався тертям. Християнство прийшло на Русь із Візантії, маючи свої власні традиції й ретельно розроблений культ. Насаджуючи свій літургічний календар подій "священної історії", християнська церква намагалась викорінити "богомерзькі" традиції язичницьких вірувань та обрядів. Цей процес релігійного двоборства затягнувся на довгі століття і не увінчався остаточною перемогою православ'я. І зараз у багатьох дійствах, приурочених церковним святам, можна впізнати пережитки стародавніх язицьких традицій. На Поділлі язичницька обрядовість мала глибоке і міцне коріння. В календарі подолян не було чітких розмежувань між зимовими, весняними, літніми та осінніми сезонами. Кожен з них логічно переходив в наступний, створюючи замкнений цикл вічного кругооберта природи, чергування періодів роботи і відпочинку. Найсприятливішим для селянського дозвілля був зимовий період, особливо насичений різноманітними звичаями та обрядами. Святом, коли "вводиться літо в зиму", на Поділлі вважали Введення (21 листопада за старим стилем). З ціїю датою пов'язано чимало прикмет, прогнозів і магічних звичаїв. Характерним звичаєм Введення був прихід першого відвідувача - "полазника". В основі його лежить "магія першого дня" - віра людей в щасливу або нещасливу прикмету. На Введення не заходила першою до хати жінка або дівчина - це могло принести нещасття. Проте візит чоловіка обіцяв щастя і добробут. "Магії першого дня" дотримувались і в інші свята (на Миколи (6 грудня), на Ганни (9 грудня) та на Різдво (25 грудня)).
- Добридень, бабусечко! - Добридень, онучко! Як успіхи в школі? - Дуже добре! Отримала сьогодні «одинадцять» з української мови! - А що ви сьогодні вивчали? - Ми читали текст про природу, робили за ним вправи. Там розповідалося про ліс, звірів, гриби та ягоди тощо! А як твоє здоров’я, бабусю? - Вже краще, ніж було. Ось, бачиш, скляні банки на полиці стоять? - Так, звичайно - Там різноманітне варення, щоб взимку в нас були вітаміни. Здоров’я потрібно зміцнювати правильним харчуванням. Бачиш, на кожній баночці намальована ягідка? - Так, ось це, наприклад, малина. - А ось ця ягідка як називається українською мовою? - Я знаю! Це полуниця! А це – лісова суниця! А цю ягідку ми якраз сьогодні вивчали – це чорниця! - Так, її вживання дуже корисне для очей… А таку ягідку ти знаєш? - Здається, я бачу калину… А в наступній баночці… Як же вона називається?... Клюква… - Не клюква, а журавлина. Ви сьогодні не вивчали її? - Ні… Але я її запам’ятаю! Бабусю, як багато різних смачних ягідок у нас росте! І які гарні слова їх позначають! Яка багата наша українська мова! - Добре, дитинко, будеш їсти взимку смачне варення та згадувати багатство рідної мови. А ось цю блакитну ягідку в останній баночці, ти, онучко точно не знаєш. Це рідкісна ягідка. Називається лохиною. Піду приготую нам чаю з варенням. Тобі з яким? - З суничками, будь ласка! Я зараз прийду, бабусю! - Чекаю до столу!
Здорова самооцінка дозволяє нам легше долати життєві злети і падіння, але коли самооцінка низька – ми схильні бачити все у негативному світлі, не почуваючись здатними прийняти виклики життя.
Щирих оптимістів ми сприймаємо як людей у рожевих окулярах, але й песимісти не завжди здатні оцінити все об'єктивно. Негативні переконання стають благодатним ґрунтом для самокритичних думок, які, у свою чергу, негативно позначаються на нашому самопочутті.
Причини низької самооцінки часто полягають у вихованні. У дитячому віці психіка тільки починає формуватись, тож учителі, друзі, брати та сестри, батьки, фільми, серіали, засоби масової інформації, книги й музика – все це впливає на формування нашого світогляду, життєвих цінностей тощо.
Недоліки є у кожної людини, проте не дарма кажуть, що визнання – перший крок на шляху до розв'язання проблеми. Поки не визнаєте, що потребуєте змін, ризикуєте застрягти у вирі самознищення та низької самооцінки. Краще вчасно визнати наявність проблеми і докласти зусиль для її вирішення. Може не вийти з першого разу, але це не привід здаватися та опускати руки.
До чим змогла))