Объяснение:
У багатьох українських народних піснях дуб постає як символ незламної сили, могутності та непереможного довголіття. Чому?
А ось послухайте.
Дуби й дійсно живуть надзвичайно довго. Серед них є справжні патріархи, дуби-довгожителі, яким буває понад тисячу років!
Ще в сиву давнину люди поклонялися дубові, вірячи в його чудодійну силу. Слов’яни вважали дуб священним деревом. Під цими велетнями вони приносили жертви богам, справляли релігійні обряди. Предки наші навіть грізного бога Перуна вирізьблювали з дубових колод.
Знайдено незаперечні докази того, що люди ще понад п’ять тисяч років тому розтирали жолуді на борошно і випікали з нього хліб.
Обожнювання дуба, очевидно, зумовлено його довговічністю, надзвичайною міцністю деревини. Так, славнозвісний Хортицький дуб прожив майже дві тисячі років, а на Рівненщині нині росте тисячотрьохсотлітній красень.
Традиційно на відзнаку народження хлопчика садили молоденький дубок.
Шанують дуб і в наші дні. Насаджуються молоді діброви, гаї. Старі дуби охороняються законом як найцінніші пам’ятки природи.
Відповідь:
Від дієслова бути вживається лише форма с (інколи в поетичній мові для першої та третьої особи однини — єсть), що заступає всі інші форми; зрідка вживаються те архаїчні форми: для другої особи однини — сси, а для третьої особи множини — суть.
Вживання одного дієслова у значенні інших Трапляється, що форми одного дієслова вживаються у значенні іншого. Наприклад:
У значенні наказового може вживатися дійсний іб у формі другої особи теперішнього часу: Лагодь, сину, сани, відвезеш ялинку (М. Коцюбинський).
Пояснення:
ты украинец?
Объяснение: