Завжди усвідомлюєш, як щось для тебе дороге (стосунки, улюблена тварина або людина, та що завгодно), коли втрачаєш... Ставиш собі питання: чому так? Чому саме з тобою? І чи один ти такий невдаха? Життя, воно підготувало для кожного з нас свою історію і перешкоди. І тепер усе впирається у вибір людини, ми завжди стоїмо між двох доріг і все залежить від нашої інтуїції, куди повернути. Зламатися, або жити далі й боротися. Багато хто вибирає шляхи найменшого опору і падає у безодню, не замислюючись, що в майбутньому може ще пережити безліч барвистих моментів і бути щасливими. Їх пригнічує все, боротися немає сил, включається кнопочка егоїзму, їм усе одно на думку інших і хочеться просто все кинути, не шукати шляхи вирішення проблем, адже все можна вирішити, залагодити, зам’яти або пом’якшити. Чорна смуга не може тривати вічно, треба йти на компроміси і докладати максимум зусиль, адже так просто нічого не робиться, ми не досягнемо успіху. Ми не повинні думати, що нікому не потрібні, адже кожен по своєму відчуває якесь почуття до нас, нехай воно буде навіть негативним, але це вже не байдужість, любов близьких, друзів, ревнощі, бажання, турбота - усім цим нехтувати не можна. Ми так влаштовані. Думаючи, що ми найнещасніші, ми вже робимо помилку, треба просто подумати про людей, які не мають домівки, про дітей, яких кинули батьки, про тварин, яким нічого їсти, про інвалідів, які довічно будуть прикуті до ліжка, про сліпих, які ніколи не побачать світла, і про глухих, які ніколи не почують рідний голос і стукіт биття серця, задумавшись і розуміючи, що твоя ситуація - не така вже безвихідна, як тобі здавалося раніше. І єдине, що нам залишилося зробити, це докласти максимум зусиль, перебороти лінь, не відкладати на завтра те, що можна зробити сьогодні, переступити через будь-які свої принципи, а головне - не опускати рук і завжди залишатися людиною. І ось побачиш, з часом усе налагодиться, адже Бог не посилає нам перешкод, які ми не змогли б вирішити, це лише невелика перевірка на щастя, запам’ятай це.
Батьківщина - що вона для мене значить. такими рядками в. сосюра звертається до нас: .. любіть україну у сні й наяву вишнева свою украї щасливі ми, що народилися й живемо на такій чудовій мальовничій землі - в нашій славній україні. любов до батьківшини починається з любові до рідної хати, стежки дитинства, до мудрості народної казки. не знаючи історії рідного народу, не можна бути громадянином своєї держави. як і для кожного з нас, батьківщина для мене - це місто, де я народився і живу, де живуть і працюють мої батьки, - земля моїх пращурів. батьківщина - це рідний дім, де на тебе чекають завжди з любов'ю і надією; це місце, до якого людина завжди повертається, де б вона не мандрувати у світі. батьківщина - це все, що мене оточує і небо, і зорі; ліси і поля: ; люди, які поруч зі мною в радості чи в смутку; це те, що підтримує людину у час негоди, дає сили пережити усі негаразди. нехай рідна земля пошел нам силу для життя. подивіться на голубе небо і думкою, як у тій чудовій пісні, пол и не могу аж до сонця і зірок і поглянемо на трепет ну землю, - тоді відкриється нам на зелено-голубому лоні планети край, що нагадує собою серце, - і це україна, співучасті рідна моя земля. шкільна бібліотека я тихенько відчинив двері та відразу ж потрапляють у справжнє "книжкове місто" з вулицями та площами, палацами й будинками. це наша шкільна бібліотека. є тут і свої мешканці - звичайні книги. вони живуть на своїх полицях, кожна на певному місці, й чекають читачів. тихо в бібліотеці, мовчать книжки, про щось розмірковують. але я знаю: як тільки візьмеш книгу в руки, відкрито першу сторінку - і почне вона розповідати. тихенько поведе у незнайомий, цікавий, дивовижний, чудовий світ, познайомити з прекрасними людьми, відповість на безліч запитань. але як же знайти потрібну книгу? і тут завжди на мені приходить наш шкільний бібліотекар. це справжній провідник у цьому мудрому царстві. він порадить, підкаже, розповість, що, як і де прочитати. спочатку я відкрив для себе мудрість українських народних казок, потім до мене прийшла ніжна й сильна леся українка, а читаючи всеволода нестайка, ми сміялися всією родиною.
Завжди усвідомлюєш, як щось для тебе дороге (стосунки, улюблена тварина або людина, та що завгодно), коли втрачаєш... Ставиш собі питання: чому так? Чому саме з тобою? І чи один ти такий невдаха? Життя, воно підготувало для кожного з нас свою історію і перешкоди. І тепер усе впирається у вибір людини, ми завжди стоїмо між двох доріг і все залежить від нашої інтуїції, куди повернути. Зламатися, або жити далі й боротися. Багато хто вибирає шляхи найменшого опору і падає у безодню, не замислюючись, що в майбутньому може ще пережити безліч барвистих моментів і бути щасливими. Їх пригнічує все, боротися немає сил, включається кнопочка егоїзму, їм усе одно на думку інших і хочеться просто все кинути, не шукати шляхи вирішення проблем, адже все можна вирішити, залагодити, зам’яти або пом’якшити.
Чорна смуга не може тривати вічно, треба йти на компроміси і докладати максимум зусиль, адже так просто нічого не робиться, ми не досягнемо успіху. Ми не повинні думати, що нікому не потрібні, адже кожен по своєму відчуває якесь почуття до нас, нехай воно буде навіть негативним, але це вже не байдужість, любов близьких, друзів, ревнощі, бажання, турбота - усім цим нехтувати не можна. Ми так влаштовані. Думаючи, що ми найнещасніші, ми вже робимо помилку, треба просто подумати про людей, які не мають домівки, про дітей, яких кинули батьки, про тварин, яким нічого їсти, про інвалідів, які довічно будуть прикуті до ліжка, про сліпих, які ніколи не побачать світла, і про глухих, які ніколи не почують рідний голос і стукіт биття серця, задумавшись і розуміючи, що твоя ситуація - не така вже безвихідна, як тобі здавалося раніше. І єдине, що нам залишилося зробити, це докласти максимум зусиль, перебороти лінь, не відкладати на завтра те, що можна зробити сьогодні, переступити через будь-які свої принципи, а головне - не опускати рук і завжди залишатися людиною. І ось побачиш, з часом усе налагодиться, адже Бог не посилає нам перешкод, які ми не змогли б вирішити, це лише невелика перевірка на щастя, запам’ятай це.