Люблю слухати, як гудуть бджоли, і стежити за їхнім дивним улагодженим життям, адже немає комахи шляхетнішої за цю; шелестить біля мого куреня торочкаста трава, під цей тихий, лагідний супровід перо моє пише легко і вільно, а в самому курені пахне медом і сухим зіллям: чебрецем , материнкою та рум’янком.
Коли ж приходив Онисько, чоловіки співали вдвох, виводячи чогось старовинного, що неодмінно будить у похилих селян рясні спогади про роменські рушники в кутку на образах, завзяту різдвяну бійку посеред річки, дівочі сорочки, тісненько вишиті на рукавах чорним або калиновим хрестиком, та гнучкі вербові кладки через рови з весняною водою , що й досі ділять старе українське село на кутки й прикутки. *
«іду з дитинства до тараса» в номінаціях: 1) краще декламування поезії «слухайте голос безсмертний тараса», 2) кращу ілюстрацію до твору з «кобзаря», 3) виготовлення ювілейного буклета, 4) кращий відгук на книжку про т.г.шевченка, 5) складання кращого кросворда «з якого вірша ці рядки? »?
для старшокласників турнір знавців життя і творчості т.г.шевченка «тарасове серце безмежне й широке», конкурс ерудитів «що ми знаємо про т.г.шевченка? », літературний діалог поколінь «не у минуле, а в майбутнє до тебе ми, тарасе, йдем» за участі батьків?
таке робили ми. не знаю чи вам сподобає