Я точно знаю, що моя мама – найкраща! Я її дуже люблю! Вона завжди добра і піклується не тільки про мене, але й про усю нашу сім'ю! Вона завжди мене заспокоїть і зайвого нікому не розповість. Вона мене дуже любить, і я її дуже сильно люблю!
Мамочка завжди мене підтримає. Вона любить мене таким, який я є. Мама завжди допомагає мені з уроками, грає зі мною, піклується про мене, лікує мене. У моєї мами дуже добрий характер, одного разу, коли я захворів, тато і мама мене лікували. Вона до мені пережити дуже погану хворобу. Я дуже люблю маму і ми з татом говоримо їй: " " Мама мене гладить й мені завжди стає краще від цього. Ще вона готує смачну їжу!
Я думаю, якби мами не було в домі, то там був би просто бардак! Дякую мамі за турботу, за щастя, за милосердя, і за любов!
Раджу чучуть поміняти)
Один раз на літніх канікулах ми із хлопцями поїхали в аквапарк. Кінець червня був таким пекучим, що ми навіть із води не вилизали. Мій приятель Арсеній пішов уздовж берега по воді. Раптом він закричав:
- Швидко сюди!
Коли ми підбігли, Арсеній тримав у руках щеняти коричневого кольору із чорними плямами на спинці й передніх лабетах. Незважаючи на жару, щеня тремтів
- Ти де його знайшов? – запитав Ігор
- Заплутався у вербових хащах. Чую – хтось скиглить. Я туди – а там щеня
- Що будеш робити із дворнягою? – запитав я
- Тобі віддам, – не коливаючись, відповів хлопчик. Може, він пожартував, але не погодився
Коли я вернувся додому, мама категорично відмовилася залишати щеня . А він був таким смішним! Здавалося, він розумів, що вирішується його життя. Навіть перестав скиглити. Підповз до маминих ніг і влігся, поклавши на лапки мордочку. Може, тим самим він показував мамі, що й турбот з ним буде небагато. Його карі вічка дивилися тривожно. Він помахав хвостиком, але мама залишалася невблаганної
Тоді ми із хлопцями вирішили спорудити для нього будку. В Арсенія батьки недавно купили новий телевізор і ящик ще не викинули. Цю величезну коробку із твердого картону ми перетворили в хатку для щеняти. Поставили її в безлюдному куточку двору й вирішили по черзі доглядати за врятованим щеням
- От якби стати чарівником! – мрійливо сказав Арсеній
- Те й що, – запитав я, – ти б всіх щенят пособирал у місті, так?
- Майже вгадав. Я б створив для них притулок. І не тільки для собак, а й для беззахисних котів
- А якщо серйозно, що будемо робити з ним узимку?
- До зими це буде міцний собака, – нагадав Арсеній
- Але не залишати ж бідолашне щеня на вулиці? Я ще побалакаю смамой.
До речі, щеняти ми назвали Орешком.