Кульбаба — звичайна жовта квітка, що навесні росте всюди, де є хоч клаптик землі і світить сонечко. Зовсім маленьким я часто дивився на ні квіти, бачив, як вони «сивіють» і стають пухнатими білими парасольками. Мені це здавалося незвичайним, адже з іншими квітами нічого подібного не відбувалося. «Сиві» кульбаби я чомусь ніколи не зривав, якось не доводилося. А одного разу зірвав і вирішив понюхати, ніжні, пухнаті, вони тріпотіли в моїй руці, а я начебто очікував чуда. Раптом до мене підбіг незнайомий хлопчисько, якого я ніколи не бачив у своєму дворі. Відразу я не зрозумів, що він зробив, від чого всі квіточки-пушинки розлетілися навколо. У мене залоскотало в носі, і я заплакав. Дотепер не знаю причини: від несподіванки, жалості до пушинок або від того, що в руках у мене залишилася гола стеблинка. Так начебто дріб’язковий випадок з мого дуже раннього дитинства назавжди залишив у мені відчуття незвичайності квітки кульбаби і ще якоїсь ніжності до неї. Коли я тепер бачу кульбабу жовтеньку, ще не «сиву», я мимоволі озираюся: чи поблизу немає недоброго хлопчиська.
- Здравствуйте, коллега! - И вам желаю здравия! Хороший день сегодня, не так ли? - Соглашусь с Вами. Погода на высоте! Греет солнце, да и туч сегодня не много, солнечно. Люблю такие дни. - Я тоже. В такие дни хочется радоваться жизни, думать о хорошем. - Кстати, Вы не заметили что с солнечной погодой поднимается настроение? - Соглашусь, коллега. Настроение то, что надо. Ведь солнце как и луна влияет на человека. - Это верно! А температура сегодня какая? Не скажете? - 26°С вроде бы, благоприятная, я бы сказал. - Хорошая, приятная, и не холодно, и не жарко. - Пожелаю в такой день Вам удачной работы, напарник. - Взаимностью отвечу. До встречи! - До встречи!
Відповідь:
14-в:водограй,вискочив,нагороджу