Знаєте, а я ж не сама на танці захотіла. Мене мама записала. Вона вважає, що я замало рухаюся. Пхе, хай радіє, що я навідміну від однокласників книжки читаю, а не в телефоні зависаю. Але зараз ми не про це.
Отже, записали мене. Я спочатку протестувала. Одного разу й мовчанку(байкот) влаштовувала - нічого не до Промайнув рік, настав сьомий клас... Важко стало - уроків багато, а часу обмаль! Вирішили батьки, що досить з мене фізичної активності.
Я обурилась й кажу: "Дірку від бублика вам, а не мою відмову від танців!" А мати на це й нерозізлилася, тільки дивна така посмішка обличчя ковзнула, загадкова... Ну й вона далі дозволила ходити. А потім я вже й жити без танців не змогла. І на виступи їздила, і так вдома, і як гості прийдуть - завжди отримувала похвали.
Ось воно як дивно буває. Не хочеш, не хочеш, а потім, як полюбиш!
,
Объяснение:
-Привіт!
-Привіт
-Як твої справи?
-В мене все нормально! а в тебе як?
-В мене теж все добре!
-Як хотів в тебе спитати , чи сподобалась тобі організонана виставка цуценят?
-Так мені дуже сподобалось, тому ,що усі цуценята були такі милі!
- А який тобі найбільш сподобався ?
- Мені до вподоби був маленький сірий щенок котрий спав біля своєї матусі! А тобі який?
- Мені сподобалось 2 цуценята , один був білий а інший був чорний.
- Мені треба бігти, мама кличе, до завтра,побачимось у школі!
-Бувай