- привіт, катрусю! чому тебе сьогодні не було в школі?
- привіт, аліно! на жаль, я захворіла.
- ой, щось страшне?
- та ні, звичайна застуда. можливо, розкажеш мені, як справи в школі?
- все як зазвичай. на мові сьогодні вивчали числівники, а на і повторювали пройдений матеріал.
- а можеш сказати, що задали додому?
- так, звичайно. з мови треба провідміняти числівники "сорок" і "сто тридцять п'ять".
- записала.
- з літератури потрібно вивчити вірш шевченка на сторінці підручника 147. а з ійської варто скласти твір на тему "мої весняні канікули".
- дякую тобі.
- а ще вчителька просила спитати, чи не хочеш ти брати участь у шкільному конкурсі "я - режисер"?
- дуже цікаво, а що потрібно?
- треба відзняти і змонтувати відео про школу.
- це мені цікавить. подай заявку і за мене, будь ласка.
- добре, одужуй! чекаю на тебе в школі! бувай!
- дякую, бувай!
Скільки сліз і горя звідали квітучі простори України в минулому! Скільки злих ворогів зазіхало на багатства нашої землі! Топтали її ненажерливі монголо-татарські загарбники, забирали в полон людей. Як міг, боронився волелюбний український народ.
Объяснение:
Автор засуджує вчинок Тугара Вовка, який пропонує Захарові Беркуту зберегти життя сина ціною того, щоб тухольці випустили оточених монголів із долини. Нелегко старому Захарові було прийняти вірне рішення. Звичайно, перемагають громадянські й патріотичні почуття. "Міняти одного хлопця за руїну наших сусідів, це була б ганьба, була б зрада", — ось так вирішує Захар Беркут. Зрозуміло, що Максим підтримав би подібне рішення. Хіба можна спокійно жити на білому світі, знаючи, що через твою свободу постраждали безвинні люди?
Іван Франко зобразив у повісті "Захар Беркут" людей честі та зрадників рідної землі. Письменник засуджує підступні вчинки Тугара Вовка як найтяжчий, непрощенний гріх. Захоплення автора викликають Максим та Захар Беркути, Миро слава. Цим людям притаманні найкращі риси: чесність, мужність, порядність, почуття власної гідності, щира любов до своєї землі. Кожним рядком свого твору Іван Франко стверджує, що любов до рідного народу, до Батьківщини є най вищою чеснотою, якої може досягти людина.
Объяснение:
1. Передо мною простягся шлях, обтиканий з обох боків старими липами у два ряди 2. Згори було видно широку долину, обставлену горами, вкриту лісом 3. Невеличкі біленькі хатки, окутані садками та левадами, розбіглись по пагорбку. 4. Розкішні крислаті кущі з буйною лозою, обліплені лапатим листом, вкривали підгір'я. 5. Гола земля безнадійно сіріла під олов'яним небом, битим крилами вітру. (М. Коцюбинський).