8. Визначте, у якому реченні допущено пунктуаційну помилку Виберіть одну правильну відповідь (максимум )
А.
«Нічого страшного не сталося, — заспокоював я себе, — подумаєш, одна невдала репліка».
Б. «Неодмінно раджу вам – сказав наш новий приятель, — відвідати мальовничий гранітний каньйон на річці Гірський Тікич
біля села Буки на кордоні Черкаської й Вінницької областей».
В.
«Найбільш високогірне озеро в українських Карпатах — Бребенескул! — радісно відповів екскурсовод і додав: — Ширина
його складає 28-44 м, довжина — 134 м, а найбільша глибина – 2,8 м».
Г. Туроператор розповів: «Між селами Нирків і Устечко Заліщицького району Тернопільської області є річка Джурин, на якій
розташований мальовничий Джуринський каскадний водоспад».
Д. «Якщо вас цікавить архітектура, завітайте до старовинного міста Кременець з чудовою архітектурою, атмосферними
вуличками, руїнами замку на горі!» — повідомили нам у турагентстві.
Наші предки вважали, що земля жива, бо "тільки живе може живому життя дати". А земля давала життя і житу, і пшениці, і усякій пашниці. "Земля наша мати, всіх годує", "Земля дає все і забирає все", - стверджують прислів'я. "Земля - мати", а "Сонце - батько, Місяць - вітчим".
Ці народні афоризми відображають взаємини людини з природою від найдавніших часів.
Слово "земля" в українській культурі уособлює кілька значень, і така ж неоднорідна символічна знаковість цього образу: астральний і космічний символ, образ матері-годувальниці і образ землі - Вітчизни.
Земля-мати - дополітеїстичний образ-тотем протоукраїнців, які поклонялися родючій ниві, всій землі. Образ землі-матері ввійшов поетичним символом до фольклору українського та інших слов'янських народів /Плачинда С. Словник давньоукраїнської міфології. - С. 28/.
Для українців земля завжди була засобом існування, годувальницею, більше того, вона - "це й материнське лоно, в якому формується не лише фізичний, а й духовний генотип людини". Крім того, духовний генотип суспільства і культур, націй і вселюдства. Україну /етнос, мову, націю, державу, культуру, ментальність/ не можна зрозуміти поза рідною їм землею-природою.