Прихід весни завжди супроводжується особливим ароматом свіжості. Цей запах відчувається настільки чітко, що його ні з чим не сплутаєш. Його навіть можна розбити на періоди. Початок весни пахне м’якою вогкістю. Сніг тане, по дорогах течуть дзвінкі струмки, з дахів падають крапельки. Весна як ніби змиває залишки зими, готуючи ґрунт для своїх красот.
Трохи пізніше з’являється запах мокрої землі. Вона відтає після зимової холоднечі та прокидається. Часто вранці над землею встає туман. Хоч цей час не дуже люблять за велику кількість бруду й калюж, але це необхідний етап для пробудження природи та появи свіжої зелені. Незабаром бруд зникне, а на його місці з’явиться багато трави та квітів.Коли крізь землю показується молода травичка, а на деревах набухають бруньки, можна відчути приємний аромат ефірних олій, які виділяють рослини. Відразу стає зрозуміло, що природа вже повністю готова обтруситися від зимових оков, що вже ось-ось почнеться весняний розмай життя, барв та ароматів. Небо набуває соковитого блакитного кольору, по ньому пливуть пухнасті білі хмари.
Весняні дощі вже не такі холодні, як восени. Вони щедро наповнюють землю вологою, щоб вона могла давати життя. У цей період не знаєш, як правильно одягатися, адже вранці ще холодно, а вдень пригріває сонечко та стає тепло.
Нарешті молоді листочки скидають тверду оболонку та розкриваються. Дерева й кущі покриваються свіжим листям. Воно таке зворушливе й ніжне, так приємно радує око. Хочеться дихати на повні груди та проводити якомога більше часу на вулиці. Настрій піднімається, виникає очікування позитивних змін.
Весна змінює все навколо. Незалежно від того, де ви знаходитесь — в місті або в лісі — її прихід можна помітити скрізь. Навколишня природа оновлюється і перетворюється, набуваючи чудового весняного вигляду.
змінити слово або підібрати спільно-
кореневе так, щоб ненаголоиіений го
лосний став наголошеним.
Вимова Написання
/є/-* 1 * 1
[ в е ис н а ] в е с н а , б о в ё с н и
[ о з е ир о ] о зе р о , б о о з ё р а
[ в е ис е л и і] в е с е л и й , б о в е с е л о
[ в е ирш йна ] вер ш и н а, б о в е р х
[ и ] — [ І Ґ ]
[в ё л и еч ] в е л и ч, б о в ел и ки й
[ ч и ‘ с л о ] чи сл о , бо ч и сл а
[ в и еш н ё ва ] ви ш н ева, бо ви ш ня
[ т и ех ё н ’к о ] т и х е н ь к о , б о т и х о
УВАГА!
Але це правило ми не можемо застосувати до
дієслів, у яких відбувається чергування е — и:
беру — зб и р а ти .__