Розповідь особи, яка відсутня, проголошена кимось фраза, а також те, що подумав розповідач, називається чужою мовою.
Пряма мова- це точно передане чуже мовлення, що передається від особи розповідача, того, хто подумав, написав, з дотриманням інтонації живого спілкування:
"Важливо не те, як малюю я, а що в тому бачать інші,- сказав Валерій. - Я ніколи не стану художником. Я це зрозумів. І радий, що зрозумів вчасно. " (Ю. Мушкетик) .
Слова, що вказують, кому належить пряма мова і як вона висловлена, називаються словами автора.
Слова автора можуть стояти перед прямою мовою, після неї, або розривати її: слова автора приклади перед прямою мовоюПетро сказав:
- Я давно хотів поїхати на море. після прямої мови"Я тобі винен"- почав хлопець. посередині-Ну що ж, - сказала Наталка- хай воно так і залишається
Слова автора вказують на особу, чиє мовлення передається. Разом з тим слова автора можуть передавати реакцію мовця на якийсь факт чи подію, або його психічний стан.
1. в) 2.а) 3.в) 4.а) 5.б) 6.в) 7.б) 8.б) 9. Реч-складне, складносурядне, окличне, протиставне, розповідне 1 част- розповідне, просте, двоскладне, повне, поширене, не ускладнене 2 част- розповідне, окличне, просте,, неповне, поширене, односкладне 10. А місяць усе більше і більше заворожує ліси, і вони, як скам’яніле море, стоять під тихим світлом, ждучи весни. Давно Шевченко серцем пломенів, але ще й досі кожен припадає до джерела його вогненних слів. Ще холодом закуто віти клена й заметами заметено кущі. Мине холодна ніч, і сонце на світанку повернеться назад. Ще один такий день- і вода здійме ту кригу вгору. Тут витає слава безіменна і співає жайвором душа.
Г) Означення
Объяснение: